Текст написано у співавторстві з Ольгою Осінською, державним експертом групи з правової освіти Директорату

Надто багато юристів, і надто мало професіоналів. Сьогодні таку парадоксальну думку поділяють не тільки пересічні громадяни, а й власне юридична спільнота. Посол Вайдотас Верба, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, зазначив: "На сьогодні в Україні існує понад 200 юридичних вишів, випускниками яких щороку стають 30 000 студентів, і лише трохи більше 10% з них займаються юридичною практикою в майбутньому ".

Основна проблема полягає в тому, що якість юридичної освіти не відповідає потребам ринку і держава не достатньо ефективно слідкує за цією тенденцією. Відтак уряд прийняв рішення суттєво змінити систему підготовки правників, піднявши її на такий рівень, щоб доступ до професії отримали лише гідні та висококваліфіковані спеціалісти.

У липні 2016 року керівництво Міністерства освіти і науки України утворило Робочу групу з розробки Концепції розвитку юридичної освіти в України. І через півтора року довготривалих обговорень представники МОН та Мін’юсту дійшли згоди по найбільш дискусійним питанням.

Якість юридичної освіти не відповідає потребам ринку

Хто такий «правник» у майбутньому?

В Концепції з’явилося поняття «правничих професій», які умовно поділили на регульовані та нерегульовані. До перших сьогодні належать судді, прокурори, адвокати та нотаріуси, тобто самі ті фахівці, які мають відігравати особливо важливу роль у механізмі захисту прав та інтересів людини. Відтак підготовка цих фахівців повинна бути максимально якісною. Передбачається, що молоді люди, які мають намір працювати в цій професії, складатимуть єдиний кваліфікаційний іспит як після закінчення ВНЗ, так і перед вступом. Наприклад, майбутній адвокат повинен успішно закінчити навчання у наскрізній (інтегрованій) магістратурі, скласти Єдиний кваліфікаційний іспит (ЄКІ) та додатково мати певний досвід роботи. І тільки після цього він отримає право складати спеціальний кваліфікаційний іспит на набуття права займатися адвокатською діяльністю. Приблизно той же складний шлях чекає і на тих, хто планує стати суддею, прокурором або нотаріусом. Саме через чіткість та жорсткість процедури допуску ці правничі професії отримали назву регульованих.

Що таке «наскрізна магістратура»?

Наскрізна або інтегрована магістратура - явище не нове. Принаймні, в деяких європейських країнах (зокрема, в Польщі та Швеції) такий підхід успішно застосовують при підготовці фахівців окремих правничих професій.

Наскрізній магістратурі передуватиме дворічне навчання на молодшого бакалавра, після чого студент складатиме іспит у вигляді тестування, який і продемонструє здібності до засвоєння матеріалу. У разі успіху, іспиту студент переходить до навчання у наскрізній магістратурі, яке триватиме три з половиною роки. Після цього він складає Єдиний кваліфікаційний іспит - своєрідний “квиток” до можливості подальшого розвитку в галузі однієї з регульованих правничих професій.

Крім того, у наскрізній магістратурі планується встановити лише очну форму навчання, адже тільки в такий спосіб можна забезпечити майбутніх правників необхідним обсягом знань та навичок.

Як щодо нерегульованих професій?

Безумовно, не кожний бажає пов’язати своє життя із судом, прокуратурою, адвокатською діяльністю чи нотаріатом. Є студенти, які хочуть реалізуватися у вузькій юридичний спеціальності - торговому чи корпоративному праві, зовнішньо-економічній діяльності, тощо. Для них передбачена більш ліберальна модель отримання юридичної освіти. Хоча і тут за контролем якості освіти будуть пильно стежити. Окрім того, ці студенти зможуть навчатись заочно, або, пройшовши чотирирічне навчання та склавши іспит, зупинитись на рівні “бакалавр права”.

Виклики, які зараз стоять перед урядом, потребують комплексних довгострокових рішень. Одним із важливих напрямків роботи також стане створення чітких професійних стандартів для кожної правничої професії, зміст котрих відображатимуть і академічні стандарти правничих університетів.