Як врятувати українців від тютюнового диму

Останні чотири роки перед початком війни моє мирне життя в Донецьку проходило в боротьбі за вільне від тютюнового диму повітря. Ми з колегами досить творчо впроваджували законодавство про заборону куріння в громадських місцях в рамках проекту «Донецьк без тютюнового диму»: то саджали «Сигарету-актора» в поїзд, що прямував в минуле сторіччя, то парад наречених під гаслом «Щаслива родина без тютюнового диму» проводили. Донеччани тоді перестали курити не лише в ресторанах, але й на зупинках, у чергах, під’їздах. А якщо хтось все ж і насмілювався пустити дим у забороненому місці, то люди одразу ж робили зауваження. І ці зауваження зазвичай сприймались адекватно – просто зверніть увагу на пости донеччан в Facebook, час від часу хтось з ностальгією згадує не лише про чистоту, а й про дотримання заборони куріння в громадських місцях.

Я часто згадую про це, особливо коли мої діти дивуються кількості курців на вулицях Києва, а знайомі переселенці скаржаться, що їм дивно бачити, як люди без жодного докору сумління стоять і курять на зупинках громадського транспорту. Станом на початок 2013 року 85% донецьких кафе, барів і ресторанів дотримувалися заборони на куріння.

До речі, «бездимний закон», прийнятий наприкінці 2012 р. став одним із факторів подальшого зменшення поширеності куріння не лише на Донеччині, звичайно. Якщо в 2011 р. в Україні курило 22,3% населення віком 12+, то в 2015 р. поширеність куріння знизилась до 18,4% (за даними Держстату).

Зважаючи на високу смертність в Україні від хвороб, спричинених курінням (щороку помирає 63 тис. осіб), боротьба проти тютюну в нас все ще триває. І хоча сили спрямовані здебільшого на інший фронт, тим не менш, на фронті охорони здоров'я та майбутнього дітей теж не можна розслаблятися. На сьогодні одне з ключових завдань у цьому напрямку є подальше зменшення привабливості тютюнових виробів. Вже півтора роки в Верховній Раді лежить законопроект, який, як йдеться на сайті Єврокомісії, встановлює високий рівень захисту здоров’я молоді від шкідливого впливу тютюну та наближує українське антитютюнове законодавство до європейських вимог. Але чомусь цей законопроект не допускається навіть до першого читання.

У Європейському Союзі у травні 2016 року почав діяти потужний документ із контролю над тютюном – директива, що стала основою для прийняття ефективних анти-тютюнових законів в 26 державах-членах ЄС. Саме положенням цієї директиви й відповідає український проект. Зокрема, передбачається зробити пачки тютюнових виробів непривабливими:

- друкувати на них великі зображення хвороб із обох боків;

- заборонити «смачні» сигарети із ароматами ментолу, фруктів, кави;

- зробити публічним склад тютюнових виробів й подавати звіти про це щорічно у МОЗ;

- врегулювати ринок електронних сигарет та заборонити будь-яку рекламу тютюну в Інтернеті.

Як свідчить міжнародний досвід, ці норми дозволяють зменшити поширеність куріння та захистити дітей від рук тютюнових корпорацій. Чому дітей? Тому що саме для них і створюють сигарети з ароматизаторами, а пачки прикрашають яскравими кольорами та блискітками, безконтрольно продають електронні сигарети і рекламують їх. Зверніть також увагу на розміщення сигарет у вітринах кіосків – саме на рівні очей маленьких дітлахів. Низка досліджень різних країн світу свідчить, що саме через рекламу та «привабливість» сигаретних пачок підлітки починають курити.

Мені цілком зрозуміло, що тютюнові компанії бачать дітей (всіх, крім власних, напевне) як своїх потенційних клієнтів. Тому тут потрібно діяти рішуче та безкомпромісно. Тютюнові вироби й пачки сигарет не мають бути привабливими! Від цього залежить здоров’я наших дітей.