Ми не почули навіть слів співчуття Ізраїлю з боку Кремля. Поясню чому. З одного боку, Росія завжди зображувала, що вона служить таким містком між Ізраїлем і арабськими країнами. І в цій ролі дипломатично продавала сама себе ізраїльському керівництву. Мовляв, є радянські традиції, ми, звичайно, повністю на боці Ізраїлю. І Росія довгий час була головним постачальником багатьох сировинних продуктів в Ізраїль після початку 90-х. І балансувала таким чином. У подібних ситуаціях вона ставала в позицію посередника, починала переговори з арабами. Але зараз ситуація принципово інша. І очевидно, що це мовчання слід зчитувати в інший спосіб.

По-перше, Росія вкрай була незадоволена поведінкою Ізраїлю під час її агресії проти України весь період. Ми чули спочатку антисемітські висловлювання міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Потім антисемітські висловлювання з боку Володимира Путіна, президента Росії особисто. Відповідно, і той, і інший воєнні злочинці говорили абсолютно очевидно про те, що їх не влаштовує таким чином поведінка Ізраїлю. Чому?