Подвійний підхід. Чому Зеленський обрав Верещук
Схоже, що в команді президента зробили ставку на те, щоб зіграти проти Кличка нестандартно
Команда партії Слуга народу використала політтехнологічний підхід, вони шукали максимально неконфліктного кандидата, який не викликав би відторгнення. Спочатку фаворитом був Віктор Ляшко, але частково розглядалася кандидатура і Олександра Качури, і Ірини Верещук. В останній момент спливла кандидатура Дмитра Гуріна — тут багато незрозумілого, чому саме в останній момент, для чого це було зроблено, але він точно не був серед головних кандидатів.
За інформацією різних джерел, дійсно в травні та на початку червня Ляшко був фаворитом, це був і вибір самого президента. Президент натякав на це ще на своїй прес-конференції в травні, кажучи, що на вибори мера Києва від Слуги народу може бути висунутий позапартійний кандидат. Але ось що змінилося — кажуть, що на антирейтингу Ляшка негативно позначився червневий сплеск епідемії коронавірусу. А саме на антирейтинг звертали особливу увагу. Тому на підставах даних соціології вирішили відмовитися від його кандидатури. Я не відкидаю, що дані соціології інтерпретували таким чином — епідемія коронавірусу негативно позначилася на рейтингах президента Зеленського, за що побічно поклали відповідальність на Ляшка, хоча на мій погляд його провини в цьому немає.
Чому ж саме Ірина Верещук? Схоже, що вона стала найбільш нейтральною кандидатурою, бо з іншими партійними кандидатами асоціювався очевидний негатив і певні обмеження.
Микола Тищенко пов’язаний з численними скандалами, передусім із рестораном Велюр, але і не тільки. І як вишенька на торті — у день праймеріз з’явилося відео в машині, де він виконує дуже специфічний танець. Це точно йому голосів у праймеріз не додало, швидше навпаки.
У випадку з Олександром Дубінським — думаю, що тут насамперед зіграла його загальна конфліктна репутація, природно, і уявлення про нього, як про людину Коломойського. Навіть усередині фракції у багатьох були на Дубінського образи через телеграм-канал Темний лицар та інші конфлікти.
Мене здивувало, що в праймеріз він отримав 41 голос, посівши друге місце. Потрібно розуміти, що це не голоси групи Коломойського, адже вона набагато менша — це приблизно 10 людей, плюс вони можуть впливати ще на десяток депутатів. Тут зіграла його харизма, вміння спілкуватися і подобатися, активність і те, що він міг би стати гідним противником Кличка, міг би знищити його рейтинг. Та все ж його «зашквари», конфліктність, скандальність і зв’язок з Коломойським спрацювали проти нього. Думаю, що в Офісі президента його кандидатуру не розглядали як пріоритетну.
Методом виключення у нас з партійних кандидатів залишається або Верещук, або Качура. Думаю, що на кандидатурі Качури позначився програш на дебатах з Дубінським на каналі ZIK. І річ не в тому, що він програв Дубінському, а в тому, що він виявився не дуже сильним у прямій медійній дуелі. А про Верещук було давно відомо, що вона гідно представляє свою фракцію, беручи участь у різних ефірах. Нарікань на її адресу не було. У Качури, як кажуть різні джерела, низький рівень впізнаваності в Києві. Можливо, Верещук теж не дуже впізнавана, до того ж вона не киянка. Але її впізнаваність може бути трохи вищою, ніж у Качури, все-таки вона активно присутня на телебаченні, зокрема на каналах Медведчука.
У фракції у Верещук рівні і хороші стосунки з різними людьми, що відіграло свою роль. Деякі джерела кажуть, що у неї давні добрі стосунки з Разумковим і його сім'єю. Вона зуміла сформувати симпатію до себе і у президента Зеленського, зокрема завдяки своїй активній ролі. І останнім часом вона налагодила дуже хороші стосунки з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Ірина показала, що вона вміє дружити, а це великий талант у політиці. Думаю, що ця якість відіграла далеко не останню роль. Але найголовніше — вона не конфліктна, не одіозний кандидат з низьким антирейтингом. Саме тому методом виключення вона стала фаворитом серед усіх потенційних кандидатів.
Але справа і не тільки в цьому. Коли останніми днями приймали рішення, кого все-таки обирати, на її користь зіграли і деякі політтехнологічні розрахунки. Схоже, що в команді президента зробили ставку на те, щоб зіграти проти Кличка нестандартно, шукали нестандартного кандидата-джокера. Верещук називали найменше, була інформація про те, що її розглядали як кандидата в мери Львова. Вона не була фаворитом номер один. І тут раптово спливає її кандидатура. Вони знайшли несподіваного кандидата, до якого Кличко не дуже готовий, і вирішили зробити ставку на гендерний контраст. Це буде не дуже зручно для Кличка, вона буде виділятися, адже серед усіх кандидатів у Києві практично одні чоловіки.
Виклик на дебати — це продовження цієї нестандартної тактики. Адже річ не тільки в тому, що у Ірини хороший досвід телевізійних дебатів. Можливо, їй трохи бракує в дебатах емоцій, але вона змістовна, гнучка й активна. Тут Віталій їй програватиме. Але найголовніше, будь-який політтехнолог з часів піку популярності Юлії Тимошенко зрозумів одну істину — коли в дебатах беруть участь чоловік і жінка, на рівні підсвідомості емоції глядачів швидше на боці жінки. Тому Ірина зробила перший хід і викликала на дебати Віталія. Відмовиться? Слабак, боїться. Не відмовиться? Прекрасно, так вона фіксує, що є відразу два головні кандидати.
Зараз активно обговорюється версія, чи не є вибір Ірини Верещук ходом на користь Кличка? Чи не грає Слуга народу в піддавки, висуваючи свідомо слабкого кандидата? Я не зовсім дотримуюся цієї версії, але те, що у Віталія шансів набагато більше — у мене сумнівів немає. Як мінімум на старті у Кличка набагато більше шансів. Щоб виграти, Ірині потрібна гіперефективна кампанія, але шанси на вихід у другий тур у неї є.
Найімовірніше, у Слуги народу й Офісу президента подвійний підхід до виборів у Києві. Головне завдання не стільки виграти вибори мера, скільки провести до складу Київради максимально велику фракцію. Тому потрібен не слабкий кандидат, а все-таки той, хто міг би консолідувати в Києві електорат Зеленського, завдяки своїй неконфліктності і неодіозності. Того, хто в разі виходу до другого туру зможе залучити всіх, хто проти Кличка. У другому турі у Віктора Ляшка було б більше шансів, як у не партійного кандидата (хоча й умовно).
У Ірини менше шансів, але якщо вона програє, ніхто особливо не сумуватиме. Вже сталося багато різних витоків інформації про те, що вже зараз команди президента і Кличка попередньо домовляються про формування спільної більшості в Київраді. До цієї більшості можуть залучити й інші політичні сили. Залежно від того, хто пройде. Звичайно, вони не будуть домовлятися з Порошенком і його партією, але можуть домовитися або з партією Пальчевського — за даними опитування Центру Разумкова, його рейтинги дозволяють. Якщо проходить Сила і честь, Батьківщина або Голос — можуть домовлятися з ними. Тому є різні варіанти, але кістяк потенційної коаліції — це Слуга народу і Удар. Відповідно, з Кличком не треба вступати у війну. Кандидатура Дубінського означала б війну з Кличком, а кандидатура Верещук — це конструктивна конкуренція.
І не забуваймо, що в разі виграшу Кличка — а до нього у Слузі народу потенційно готові — у них є ще запасний резервний сценарій. Щоб забезпечити лояльність Кличка, завжди є такий варіант — призначити паралельно голову Київської міської адміністрації. Це дозволить їм обмежити владу мера, впливаючи на політику в місті і діяльність міської адміністрації. Але це запасний сценарій, думаю, що сценарій номер 1 — це домовлятися з Кличком. Тому кандидатура Ірини — це конструктивний вибір. Її завдання мінімум — гідно виступити на виборах, пройти до другого туру і якщо програти, то з хорошим гідним результатом. А завдання максимум, якщо раптом пощастить — поборотися за пост мера.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
