Трамп та Іран. Коли цей ідіотизм припиниться?
Мені стає очевидно, що ми маємо справу з двома лисими чоловіками, які б’ються через гребінець
Коли я роблю крок назад і дивлюсь з деякої відстані на останній конфлікт між президентом Трампом і верховним лідером Ірану, аятолою Алі Хаменеї, мені стає очевидно, що ми маємо справу з двома лисими чоловіками, які б’ються через гребінець.
Маємо двох старих, зі старими ідеями, які б’ються через країну, якої би не хотілось нікому — Ірак, і через ресурс ХХ століття — нафту, що має все менше відношення до національної економіки ХХІ століття, а також до стратегічної цілі - домінувати над Близьким Сходом, чого ніякому адекватному лідеру би не захотілось досягати, тому що все, що ви там виграєте — це платежі.
Коротше кажучи, надто багато гніву, що принесе надто мало змін.
Ось чому коли я слухав на Fox News коментаторів-шовіністів, які заявляють, що ті, хто не підтримав Трампа у його наїзді на Близький Схід, поводяться непатріотично, я хотів вибухнути сміхом, настільки це пафосно.
І коли я дивлюсь на десятки тисяч іранців, які заповнюють вулиці, оплакуючи смерть генерала-майора Касема Сулеймані, справжньою спадщиною якого є хаос для націй навколо Ірану і величезна кількість молодих іранців і арабів, які прагнуть демократії, я хочу вибухнути плачем, настільки це пафосно.
Коли цей ідіотизм припиниться?
Дані — це нова нафта. Хто її має та як переганяє ідеї з неї, а потім як цим користується та монетизує ті ідеї, є новим економічним драйвером, що у довгостроковій перспективі й визначатиме добробут та безпеку країни у 21 столітті - а не чорна сировина. Ось чому старе попередження колишнього саудівського міністра нафти, шейха Ахмеда Закі Ямані — кам’яний вік закінчився не через те, що у нас не залишилось каменів, а через те, що ми винайшли нові інструменти — сьогодні як ніколи актуальне.
І Трамп, і Хаменеї нині заявляють, мовляв, здобули щось типу перемоги: Трамп — убивши іранського кілера, який має повно американської, арабської та іранської крові на своїх руках (Сулеймані отримав те, на що заслужив), а Хаменеї - «відомстивши», коли випустив 22 ракети на дві бази в Іраку, де розташовані американські війська (Він дещо зберіг обличчя.)
Та придивімося ближче, що насправді «виграла» кожна сторона.
Я підозрюю, що потенціал стримування США дещо покращиться через вбивство Сулеймані — головним чином через те, що все це суперечило правилам гри, яку вели США та Іран усі ці роки: не цілитися у лідерів одне одного. Іранські лідери тепер можуть дійти висновку, що Трамп здатен виявитись божевільним і реагувати навіть жорсткіше у відповідь на будь-яку подальшу помсту чи ескалацію з боку іранців.
Це напевне дезорієнтує іранських духовних осіб. Іран і Сулеймані завжди вважали, що можуть перевершити у своєму божевіллі будь-кого через своїх проксі та ставлеників. Вони та їх проксі Хезболла могли нахабно підірвати колишнього прем'єр-міністра Лівану Рафіка Харірі чи підірвати ключову саудівсько-арабську нафтопереробну станцію, а потім обернутися і сказати всьому світу: «Господи, хто це зробив? Яка трагедія».
Трамп — перший президент, який змусив іранців хвилюватись: вони можуть виявитись нездатними перевершити його у божевіллі. Послідовники Сулеймані знають, що віднині вони діятимуть ще з більшою обережністю та заходами безпеки, ніж це робив Сулеймані, який вважав себе захищеним від нападів.
Але в той час як Трамп думає, що здатен перевершити іранців у божевіллі, у довгостроковій перспективі це може виявитись ілюзією. На відміну від верховного лідера Ірану, Трамп обмежений нашим Конгресом, Конституцією, вільною пресою, американськими кодексами поведінки та наближенням виборів.
І поки він багато говорить і голосно погрожує, факти такі, що домінування на Близькому Сході є значно важливішим для Ірану, ніж для США — особливо зараз, коли Америка є найбільшим у світі виробником нафти, американці буквально виснажені Близьким Сходом — а Іран завжди буде там, і ми не переможемо.
Іншими словами, здатність Америки перевершувати у божевіллі іранців обмежена. Ми не можемо дозволити собі вбивати кожного поганого хлопця, який переходить нам дорогу. Це дасть ліцензію іншим країнам — на кшталт Росії Володимира Путіна — робити те ж саме по відношенню до своїх опонентів і запрошувати інших почати цілитись на наших лідерів.
Це дає Ірану неабиякі можливості «картеризувати» Трампа — тобто зробити йому те ж саме, що Іран зробив президенту Джиммі Картеру: затягнути його у хаос на Близькому Сході, просто здійснюючи маленькі операції проти американських цивільних чи військ на Близькому Сході, змусивши Трампа піти на помсту та глибше погрузнути в болоті Близького Сходу — в часи, коли цей регіон ще ніколи не був таким маловажливим для Америки — або ж не відповідати та виглядати слабким.
Єдиний win-win, який має значення, полягає не в тому, що це дасть тимчасовий політичний імпульс Трампу та Хаменеї, а в тому, щоб це послужило довготерміновим інтересам обох країн — і відновило іранську ядерну угоду, з якої Трамп вийшов у травні 2018 року.
Для США вкрай важливо, щоб Іран не володів ядерною зброєю, тому що це становитиме загрозу для Європи та американських союзників у регіоні, і тому що скоріше за все це спонукає Туреччину, Саудівську Аравію та Єгипет і собі оволодіти ядерними бомбами, перетворюючи Близький Схід на ядерну порохову бочку. У той же час для Ірану вкрай важливо позбутися нафтових санкцій Трампа, які спустошують їх економіку.
Та я ставлю під питання те, чи має Трамп політичну мужність піти на компроміс з Іраном: він продовжує вимагати від останнього надто багато. Якби він був розумним, то використав би той факт, що нині він дещо відновив потенціал стримування США, щоб негайно почати примушувати до простої, переглянутої ядерної угоди, що перманентно заморожуватиме ядерний потенціал Ірану — навіть ще більше, ніж нав’язливі перевірки, що походили з оригінальної угоди, в обмін на скасування нафтових санкцій. На цьому і закінчимо. Не переоцінюйте свої сили.
Ми не можемо наказати Ірану не втручатись в інші країни у той час як ми та сунітські арабські нації це робимо. Давайте просто отримаємо чітку угоду — кінець іранським ракетам за кінець санкціям — і впораємось з усім іншим шляхом традиційної дипломатії та м’якої сили.
Трамп мав би щодня твітити: «Ей, верховний лідер Ірану, яку арабську мусульманську країну ти окупував сьогодні? Як багато іранських демократів ти сьогодні арештував чи вбив? Яких молодих арабів ти сьогодні позбавив демократії? Скільки доларів іранських платників податків ти сьогодні витратив на фінансування бойовиків Сулеймані у Лівані, Сирії чи Ємені?» Кожен день. Кожну годину. Цілодобово. Повірте, іранському режиму, який з усіх сил намагається контролювати своїх же громадян, таке не сподобається.
І Трампу не слід було погрожувати Ірану, що він надішле більше військ до Іраку на боротьбу з ІДІЛ чи до Афганістану на боротьбу з Талібаном. Це тупість!
Трамп мав би погрожувати Ірану тим, що коли той не перестане намагатися контролювати Ірак, ми виведемо всі наші війська з регіону — і залишимо Іран наодинці у боротьбі з ІДІЛ і Талібаном — сунітськими мусульманськими рухами, заклятими ворогами Ірану.
Це найкращий спосіб створити напругу для Ірану та перетворити його на найбільш ненависну країну в Іраку — де іракські шиїти вже спалили два іранських консульства через свою ненависть до домінування іранців — уже не згадуючи про весь регіон.
Тож, дорогий читачу, не дай себе зловити сьогоднішнім заголовкам чи порочному циклу Fox News. Якщо хочете судити про те, що Трамп щойно зробив у Іраку, задайте собі ці питання: ми поглинені боротьбою за вчорашні економічні активи чи за сьогоднішні? Чи наша тактика — цілеспрямовані вбивства, які ми можемо насправді повторювати знову і знову, чи нам необхідно сфокусуватися на справжній win-win угоді: простій, чітко визначеній ядерній угоді. Чи наша погроза залишити регіон не матиме більше сенсу, ніж обіцянка їх там подвоїти? І, насамкінець, чи наше повернення до одержимості щодо Близького Сходу більше в інтересах Китаю, чи наших?
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікування повної версії тексту заборонене
Оригінал опубліковано на The New York Times
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
