Багатолітня війна призводить до жорсткого виснаження ресурсів, зокрема, ресурсів людського організму. Але лише вузький прошарок фахівців переймається з цього приводу, допоки не виникають епідемії. Та епідеміологічні загрози є реальними і вартими підвищення рівня профілактики здоров’я нації.

Ситуація з вакцинацією

Причини необхідності імунізації прозорі та очевидні. Основні з них:

1. Немає альтернативного захисту від інфекцій, ефективність уже двісті років доводить лише вакцинація.

2. Відповідно до національного календаря щеплень, діти отримують захист від 10 інфекцій. Сподівання перехворіти й отримати імунітет небезпечні, адже можуть спровокувати епідемію і важкі ускладнення.

3. Вакцинація на рівні 95% населення здатна створити бар'єр для розповсюдження інфекції у країні. За десятиліття існування вакцинації ряд смертельних хвороб взагалі зникли. Такі ж хвороби, як кашлюк та гемофільна інфекція, дифтерія, поліомієліт, менінгіт тощо знизилися до мінімальних показників і все ще існують лише тому, що вакцинація соціуму нижче 95%.

Антивакцинаторство — один із наративів, який просували в Україні російські пропагандисти

Показово, що у розвинутих країнах узагалі відсутні спалахи вищезазначених хвороб завдяки високому рівню імунізації. Наприклад рівень імунізації у Швейцарії 91−97% (у залежності від типу вакцин), у Норвегії ще вищий 95−97%. У Південній Кореї 92−98%, Японії 94−99%. У Греції 92−97%, в Ізраїлі 95−98%. У Португалії 95−99%, в Іспанії 96−99%. У цих країнах — ідеальні показники вакцинації, проблема у великій кількості інших території, на яких немає необхідного для повної захищеності у 95% вакцинованого населення.

Зокрема, в Україні ситуація невтішна. Але перш ніж перейти до цифр, варто зазначити, що йдеться, в першу чергу, не про нестачу вакцин.

Проникнення соцмереж у всі напрями життя посприяло розповсюдженню не лише пласкоземельства, але і антивакцинаторства. Адже соцмережі стали майданчиком розповсюдження неперевіреної інформації.

За даними опитування «Індексу здоров‘я» наприкінці 2024 року, трохи менше 20% українців назвали себе противниками щеплень. І це найвищий показник за весь час аналогічних опитувань.

Щодо даних з охоплення, то є лише показники Центру громадського здоров’я України на 1 грудня 2024 року, хоча вони не повні та вкрай симптоматичні. В Україні відповідно до річного плану щеплення отримали:

проти туберкульозу — 82,5% дітей;

проти гепатиту В — 83,2%;

проти кору, краснухи: однорічки — 86,0%; шестирічок — 77,1%;

проти кашлюку: діти до 1 року — 83,3%; півторарічки — 81,0%;

проти ХІБ-інфекції: діти до року — 90,8%; однорічні діти — 88,9%.

Ще більш напружена ситуація з вакцинами, які потрібно отримувати чотири рази до повноліття. Так, вакцину проти дифтерії та правця отримали 83,3% однорічок; 81,0% вісімнадцятимісячних; лише 71,9% шестирічок та 74% підлітків 16 років.

Не краща ситуація з вакцинацією проти поліомієліту. Відповідну дозу отримали:

82,5% дітей до року;

81,2% вісімнадцятимісячних;

76,9% шестиліток;

72,9% дітей 14 років.

Щодо вакцинації дорослих (від дифтерії та правцю кожні 10 років), то тут ситуація взагалі неконтрольована.

Очевидно, що показники імунізації в Україні не відповідають рівню, який би забезпечував стійкий колективний імунітет. Звідси і спалахи інфекцій кору та поліомієліту у 2020-х роках.

Безкоштовна вакцинація дівчаток: у Києві — уже, по всій Україні найближчим часом

Попри війну, є і позитивні напрацювання у напрямі посилення імунізації. Так, Україна наближається до Європи у питанні імунізації проти інфекції, яка провокує рак. Науковці довели, що понад 95% випадків раку шийки матки спричиняє вірус папіломи людини. Відповідно була створена вакцина проти ВПЛ. Вакцинацію проти ВПЛ включили в державну програму понад 80 країн (зокрема, більшості країн Євросоюзу) ще у 2013 році. Нарешті і Україна приєднується до цього процесу.

У Києві ще минулого — 2024 — року відповідно до міської цільової програми «Громадське здоров’я» було закуплена вакцина проти ВПЛ для безоплатного надання дівчатам до 13 років. Поки це був пілотний проєкт, але необхідність імунізації від загрози раку очевидна.

Введення такої вакцини потребує попередньої просвітницької роботи. Свідомі молоді дівчата під керівництвом своїх гінекологів уже зараз намагаються вакцинуватися від ВПЛ, оскільки таке щеплення можна робити до 26 років. (Але для цієї вікової категорії воно є платним).

Загалом вік 9−14 років вважається найефективнішим щодо застосування цієї вакцини. Міністерство охорони здоров’я України робить усе можливе, щоб із 2026 року розпочати безкоштовну вакцинацію від ВПЛ для вікової групи дівчаток 12−13 років.

Очевидно, що необхідна велика робота з просвітництва у сфері вакцинації. Особливо це важливо, якщо враховувати, що антивакцинаторство — один із наративів, який просували в Україні російські пропагандисти.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV