У Кремля — нові забаганки, і він може повторити

● У Кремля — нові забаганки. Росія висунула вимогу підготувати спільний документ для проведення зустрічі в нормандському форматі (лідери України, Франції, Німеччини та РФ).

Про це заявив глава МЗС Вадим Пристайко, попутно уточнивши: «У вересні, коли ми домовлялися [про зустріч], було всього дві вимоги — визнання формули Штайнмаєра і розведення в трьох ділянках. Російська сторона зараз почала говорити про документ, який сторони мають узгодити, щоб лідери з ним працювали».

Міністр підкреслив, що якщо йдеться про документ, який буде за результатами зустрічі, то його можна підготувати, «щоб лідери не сиділи і на чистому аркуші не писали результати».

Продовжу тему російських бажань:

● Росія може повторити. РФ не збирається відмовлятися від транспортування газу в Європу через територію України. Про що і заявив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, нагадавши водночас, що незабаром у РФ з’явиться можливість використовувати інші маршрути.

Він також закликав НАК Нафтогаз України і російський Газпром відмовитися від судових позовів. «Як можна взагалі говорити про щось і прагнути до якихось домовленостей, якщо триває така вакханалія в арбітражі. І Путін чітко сказав, що, хлопці, давайте, потрібно спочатку відмовитися від якихось [взаємних] вимог, досить абсурдних, а потім вже домовлятися», — заявив Пєсков.

І ще про росіян та їхнє розуміння закону і порядку у відносинах з Україною:

● Дума інспектує Донбас. Глава МЗС Вадим Пристайко назвав «порушенням усіх норм» візит депутата Держдуми РФ Олексія Журавльова в Золоте Луганської області — точку розведення сил, де процес уже завершено. «Це наша територія, на яку він приїхав без дозволу», — сказав міністр, анонсувавши офіційну реакцію свого відомства.

Журавльов 2 листопада, в супроводі бойовиків і представників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, побував в окупованій частині Золотого. І заявив: «Я зміг переконатися, що нині всіх умов [розведення] дотримуються».

● Російські пірати кораблів не віддають. Україна щонайменше сім разів зверталася до Росії з вимогою повернути захоплені в районі Керченської протоки військові кораблі, проте жодної відповіді так і не отримала. Про це повідомила Олена Зеркаль, заступниця міністра закордонних справ з євроінтеграції.

Вона підкреслила, що повернення кораблів є однією з вимог Міжнародного трибуналу з морського права, який у травні 2019-го ухвалив рішення на користь України.

А розведення сил у районі Петрівського розпочнеться 8 листопада, якщо не буде зафіксовано нових порушень режиму припинення вогню. Про це повідомив командувач операції Об'єднаних сил Володимир Кравченко…

Тим часом верховний головнокомандувач:

● Зеленський підписав суд. Президент Володимир Зеленський підписав створений раніше ним самим законопроект про реформу судової гілки влади.

16 жовтня депутати Ради проголосували його у другому читанні.

Проект, що фактично вже став законом, розпускає чинний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (а її новий склад скоротиться з 16 осіб до 12-ти), скорочує команду суддів Верховного суду (з 192 до 100), і знижує зарплати суддям, які залишилися, з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів (з 150 тис. грн до 110 тис. грн).

А ще глава держави призначив нового губернатора Черкаської області — ним став Роман Боднар, який дотепер трудився у СБУ в Донецькій і Луганській областях. Його попередник керував Черкащиною трохи більше трьох місяців…

● Зеленський збирає магнітики на холодильник. Уряд запустив проект Магніти України з пошуку нацпроектів-символів, які зможуть привернути інвесторів і стати центрами інновацій.

Вибирати найкращі «магніти» будуть президент Володимир Зеленський, прем'єр, експерти, місцева влада та громади, інвестори й меценати.

Проекти-пропозиції мають бути символічними, містити елемент культурної дипломатії, бути реалізованими за термін не більше п’яти років, мати довгостроковий соціально-економічний ефект, мати великий масштаб (понад 10 млн євро).

Серед прикладів успішних «магнітів» в уряді назвали острів Хортиця, Дунайську рив'єру, Чорнобильську зону, інноваційний центр Промприлад в Івано-Франківську.

Запропонувати свій варіант може кожен (є форма на сайті). Офіс президента вже отримав майже 2 тис. ідей…

● Час готівки минув. 60 млн грн на рік витрачають центральні органи влади та обладміністрації на банківські комісії через те, що платять зарплату готівкою.

Про це написав у ФБ міністр Кабміну Дмитро Дубілет, додавши, що приблизно 7% співробітників отримують зарплату готівкою. «Вчора ми прийняли постанову Кабміну, якою переводимо всі виплати співробітникам органів влади у безготівкову форму. Це питання не лише заощадження державних коштів, але й елементарної фінансової культури. Ніякий cashless ми не побудуємо, якщо не почнемо з себе», — зазначив він.

Продовжу тему держфінансів:

● У держскарбниці з’явилася дірка. У січні-жовтні 2019 року держбюджет за доходами виконано на 94,5%, дефіцит становить 47,18 млрд грн (отримали 810,74 млрд грн при плані в 857,92 млрд грн). Про що і повідомили в Держказначействі.

Минулого місяця держбюджет недовиконаний за доходами на 9,9%. Доходи скарбниці за жовтень становлять 70,99 млрд грн при плані в 78,83 млрд грн, — а отже, дефіцит становить 7,84 млрд грн.

Тепер — про минуле і про те сьогодення, яке прагне стати таким:

● Луценко частково покидає Порошенка. Ірина Луценко, народна депутатка з фракції Євросолідарності Петра Порошенка, написала заяву про дострокове припинення депутатських повноважень.

«Стан здоров’я не дає мені можливості працювати у повну силу, а відлежуватися за спинами команди не звикла», — пояснила у ФБ Луценко, яка не тільки депутатка, але й дружина колишнього генпрокурора.

Вона зазначила, що залишається членом партії ЄС.

До речі, її чоловік Юрій Луценко написав у ФБ, що ще десять днів тому повернувся з Великобританії, де кілька тижнів підтягував свою англійську. Про це він повідомив у контексті заяви своєї дружини, уточнивши, що «вся моя сім'я народилася, працювала, боролася і воювала тут, в Україні. Ми не змінимо ні переконань, ні місця проживання». Також екс-генпрокурор повідомив, що його дружина-депутатка «перенесла серйозну проблему з серцем»…

● День пам’яті. Сьогодні — роковини смерті херсонської активістки Катерини Гандзюк. Безпосередні учасники нападу на неї отримали терміни, але справа до кінця не розплутана і замовники або зовсім не встановлені, або фігурують у ній як підозрювані. Тому в 40 містах України та світу відбудуться акції Рік без Каті з вимогою справедливого розслідування її вбивства.

Пам’ятайте про те, що принесло вам вчора, живіть сьогоденням і сподівайтеся на майбутнє.

І якщо хочете читати найважливіше за важкий день спокійним вечором прямо в своєму смартфоні — підпишіться на мою розсилку