Головна перемога року

Нічого видатного, звісно, не сталося, але, може, це й на краще, коли без потрясінь. Особливо, для змученого організму.

Найважливіше, що, схоже, в головах більшості українців завершується головна реформа – цивілізаційна. Її суть – у максимальному віддаленні від «братнього» сусіднього світопорядку і його горезвісних «скрепів». У цьому сенсі кінцівка року видалася чудовою, і константинопольський томос звів височенний захисний вал, який набагато неприступніший за той, що колись починав будувати на сході один молодий, але дуже героїчний політик.

Результат змін наявний. Він увесь в одному єдиному передвиборчому аргументі: «Та він, хоча б, за Україну», – який усе частіше висловлюється ліберально налаштованим середнім класом. Пригнічує, щоправда, цілковита відсутність інших аргументів «За». З іншого боку, якщо згадати, скільки століть ми йшли до того, щоб «За Україну!» Звучало замість всіляких «За Леніна!», «За Сталіна!» та інших нелюдів, то відразу розумієш, що таке одне «за» багато чого варте. Хоч одна реформа в потрібному напрямку йде. На щастя, найголовніша. Може тому й виходить, що народжена вона була самим народом, без участі політиків і професійних агентів змін.

А в іншому, незважаючи на величезну кількість досвідчених реформаторів, країна не зробила жодних значущих кроків у бік справжніх змін. Хоча, що в цьому дивного? По-перше, кількість ще ніколи не замінювала якості. По-друге, навіщо швидко і ефективно рубати гілку, на якій так ситно і затишно сидиш.

З економічних досягнень ми цілком можемо похвалитися стабільністю гривні. Навіть незважаючи на те, що віднедавна курс гривні не прийнято вважати індикатором стану справ в економіці, але погодьтеся, що на душі набагато спокійніше, коли національна валюта за рік не тільки не втратила, але і зміцнилася на цілих 5%. За це окремий уклін заробітчанам і МВФ.

ВВП теж трохи підріс. Напевно, і тут без заробітчан не обійшлося. Адже, передані ними в країну і витрачені родичами майже десять мільярдів доларів стали далеко не останнім джерелом економічної стабільності на шляху рішучих реформ.

Інфляція, офіційна, на подив, низька. Навіть не знаю, кому за це дякувати. Напевно, тим, хто її вміло рахує. А то сказати, що ціни не ростуть, якось язик не повертається. До речі, тут ми не одні такі. Он, китайці з макроекономічними показниками вже давно працювати навчилися, і виходить дуже переконливо.

Ось, новорічне побажання само собою і дозріло. У короткостроковій перспективі нам залишається мріяти, щоб кількість заробітчан зростала, працювали вони краще і грошей слали додому більше. Щоб їхні родичі в Україні жили вічно і в жодному разі не вирішили возз'єднуватися сім'ями де-небудь у Португалії або Польщі. Щоб уряд не додумався обкласти перекази з-за кордону яким-небудь податком. Інакше нашій макроекономічній стабільності може настати кінець. Щоб МВФ, на відміну від простого українського люду, не втратив віри в реформи і не передумав нас підтримувати. Щоб професійні громадські діячі, навпаки, втратили віру в реформи і замість «комунікувати про цінності на локаціях» почали приносити користь суспільству. Хоч би і допомагаючи «амбасадорам» (як модно зараз говорити в певних прошарках суспільства) робітничих професій на польсько-португальсько-іспанських полях і будівництвах. Хотілося б чогось щодо виборів побажати, але навіть не знаю ні з чого почати, ні чим закінчити. Та й, боюся, для всіх побажань місця в одній колонці не вистачить.

Ну, а в довгостроковій перспективі віримо, що патріотичне «За Україну!» рано чи пізно з передвиборчої гідності і вагомого аргументу «за» перетвориться на щось само собою зрозуміле. Без чого жоден український політик навіть рот розкрити не посміє. А якщо так буде, то і народ за кордон тікати перестане, і маленькі обивательські радощі не змусять на себе довго чекати.

За Україну, в новому 2019 році!

Читайте інші тематичні колонки на НВ:

Сьогодні в світі з Іваном Яковиною – щодня

Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим – щодня

Кінопошук з Фоззі – щочетверга

Діловий тиждень з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці

Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени