Як американські техногіганти стали загрозою для економіки Європи
Читайте NV у Google
Американські техногіганти будують в Іспанії величезні дата-центри, щоб розширити потужності ШІ
Перед Тересою Ріберою стоїть колосальне завдання. У вересні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала їй, колишній віцепрем'єрці Іспанії, соціалістці, роль виконавчого віцеголови Єврокомісії з питань екологічно чистого, справедливого і конкурентного переходу. Рібера відповідатиме за два найважливіші напрямки — конкуренція та кліматичні дії.
Це величезний, дуже важкий портфель. У сфері конкуренції Рібера успадкує кілька знакових справ, включно зі спробою Євросоюзу зруйнувати монополію Google на ринку онлайн-реклами. Цей крок може змінити цифрову економіку.
На кліматичному фронті європейська політика «Зеленого курсу» спровокувала масові протести розлючених фермерів, які стверджують, що екологічне регулювання збільшує витрати і знижує конкурентоспроможність їхньої продукції. Сильна «зелена» репутація Рібери означає, що вона, напевно, зосередиться на порятунку «Зеленого курсу», потенційно перетворивши антимонопольну політику з головної страви на «гарнір» (як дотепно пожартував один високопосадовець антимонопольних органів ЄС).
Але Рібері не потрібно вибирати між антимонопольним наглядом і кліматичними діями. Як пояснюється в новій доповіді, опублікованій Інститутом відкритих ринків і низкою провідних антимонопольних організацій, вивільнення економіки Європи з чіпких лап техномонополій необхідне для боротьби з кліматичною кризою і для розвитку зелених інновацій.
Великі технокомпанії приховують свій вплив на навколишнє середовище
Погляньте на ситуацію зі штучним інтелектом (ШІ). Цього року в Барселоні, де я живу, через сильну посуху обмежили споживання води населенням — не більш ніж 200 літрів на день. А повені, що спустошили нещодавно середземноморське узбережжя Іспанії, стали зворотним боком тієї самої монети: у майбутні роки ми можемо очікувати ще більше екстремальних погодних явищ. Посухи, спричинені зміною клімату, трапляються частіше і стають сильнішими, але американські техногіганти будують в Іспанії величезні дата-центри, щоб розширити потужності ШІ. Ці об'єкти споживають величезні (і такі, що зростають) обсяги енергії та води, проте великі технокомпанії приховують свій вплив на довкілля. За даними одного дослідження, реальні викиди вуглекислого газу у цих компаній можуть бути на 662% вищими за офіційно заявлені.
Найбільші технокомпанії не просто виснажують ресурси Європи і перевантажують енергомережі континенту. Вони створюють пряму загрозу для її економіки. Бум будівництва дата-центрів — це частина ширшого прагнення монополізувати цифрову інфраструктуру. Такі компанії, як Alphabet (Google) і Meta (Facebook), знають, що їхні нинішні бізнес-моделі (вони спираються на створення залежності у дітей, на розколювання суспільства, на зловживання персональними даними) втрачають популярність. І тому вони посилюють контроль над менш помітною, але ключовою частиною економіки: інфраструктурою. Google, Microsoft і Amazon уже контролюють дві третини світової «хмарної» інфраструктури, і ця частка швидко зростає.
Монопольна сила найбільших технокомпаній набагато більше, ніж будь-які закони ЄС, підриває глобальну конкурентоспроможність технокомпаній Європи. Колишній голова Європейського центрального банку Маріо Драгі попереджає у своїй доповіді про конкурентоспроможність ЄС, що союз ризикує упустити вигоди ШІ-революції, якщо він не допоможе місцевим компаніям процвітати і конкурувати. Хоча для цього знадобляться заходи промислової політики, техногалузь Європи може не сподіватися на суперництво з домінантними фірмами (наприклад, Google і Amazon) у їхній нинішній формі. Ці гіганти контролюють значну частину світових комп’ютерних потужностей і накопичили величезні масиви даних, тому європейські ШІ-фірми невблаганно притягуються на їхню орбіту. Цю тенденцію ілюструє проєкт Mistral AI, який колись вихвалявся як «національний чемпіон» Франції у сфері штучного інтелекту, а тепер створив партнерство з компанією Microsoft, що також є найбільшим інвестором в OpenAI.
Надмірна сила найбільших технокомпаній перешкоджає розробці невеликих, менш вуглецевоємних ШІ-моделей. На щастя, у Рібери є інструменти, щоб боротися з їхнім домінуванням і змусити їх дотримуватися законів ЄС. Певного прогресу вже досягнуто. У жовтні Єврокомісія здобула велику юридичну перемогу, коли Європейський суд скасував рішення нижчої інстанції і зобов’язав Apple виплатити Ірландії 13 млрд євро податків заднім числом.
Усупереч заявам галузевих лобістів сенс боротьби ЄС з домінуванням найбільших технокомпаній не в протекціонізмі. У серпні антимонопольні органи США здобули величезну перемогу над Google, коли федеральний суд постановив, що ця компанія створила нелегальну монополію на ринку онлайн-пошуку. Інший судовий процес, що стосується домінування Google на ринку цифрової реклами, триває.
Розпочатий у США процес проти рекламної монополії Google слідує висновкам, до яких 2023 року дійшла Єврокомісія, провівши розслідування проти цієї компанії: тільки «обов’язковий продаж» рекламного бізнесу Google допоможе відновити конкуренцію. Повідомляється, що у деяких регуляторів у ЄС прагнення роздробити Google, можливо, послабилося, але Рібера має зберігати твердість. І їй треба подумати про направлення найкращих фахівців (наприклад, тих фінансових аналітиків, які готували успішну справу проти Apple) до команди, що розробляє план дроблення.
На кону стоїть не просто технологія. У далекому від єдності ЄС, який опинився під загрозою через підйом крайніх правих сил, сама європейська демократія перебуває в небезпеці. У травні Рібера вже застерігала, що ЄС загрожує можливе «схлопування», спричинене, зокрема, використанням вкрай правими силами цифрових інструментів для поширення дезінформації та розпалювання ненависті. Монополія найбільших технокомпаній на ринку цифрової реклами послабила економічний фундамент європейської журналістики, тому їй стало важче боротися з онлайн-маніпулюванням і захищати демократичні інститути. Щоб домогтися консенсусу з приводу «Зеленого курсу», Рібера має гарантувати рівне ігрове поле, що дає змогу пресі виконувати свою роботу.
Кризи в природному та цифровому світах виявилися тісно взаємопов'язаними. У нещодавній статті Марія Фаррелл і Робін Берджон запропонували потенційне вирішення обох проблем — «ревайлдинг» («повернення до дикої природи»). На їхню думку, колись інтернет був різноманітною і здоровою екосистемою, але він став стерильним і жорстко контрольованим простором. Відновлення його життєздатності потребуватиме широких структурних реформ.
Іншими словами, значущі зміни вимагають демонтажу монополістичних сил, які перетворили інтернет на так званий «обгороджений сад». Як пояснюють Фаррелл і Берджон, «ревайлдинг вибудуваного середовища — це не просто пасивне спостереження за тим, як дещо ніжне і живе пробивається крізь бетон». Йдеться про «повний злам структур, що затуляють світло для всіх, хто недостатньо багатий, щоб жити на верхньому поверсі».
Європейці заслуговують на краще, ніж те, що їм пропонують сучасні техногіганти. Конкурентоспроможний і стійкий Євросоюз перебуває в межах досяжності, але для «ревайлдингу» європейської економіки знадобляться рішучі дії з приборкання агресивних монополій, які сьогодні панують у цифровій екосистемі, споживають наші ресурси та забруднюють наш суспільний простір. Нова роль забезпечує Ріберу потужними інструментами, що дають змогу розчистити шлях для зелених інновацій. Правильним початком стане роздроблення найбільших технокомпаній.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate 2024
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
