Коли Близький Схід стоїть на порозі повномасштабної наземної війни, я задумався над тим, що у двох останніх великих воєн Ізраїлю є дві дуже важливі спільні риси. Обидві розпочаті акторами, представленими не окремими державами, і підтримуваними в обох випадках Іраном — Хезболлою з Лівану 2006 року і ХАМАСом з Гази зараз. І обидві — після відходу Ізраїлю з їхніх територій.

До того ж обидві почалися із зухвалих нападів на кордон — Хезболла вбила трьох і викрала двох ізраїльських солдатів 2006 року, а ХАМАС жорстоко вбив понад 1300 і викрав майже 150 ізраїльських цивільних осіб, включно з літніми людьми, дітьми та зовсім малечею — це окрім солдатів.

Така схожість не випадкова. Обидва напади було скоєно з метою кинути виклик тенденції, що намітилася в арабському світі, до визнання існування Ізраїлю в регіоні.

Що особливо важливо, головний результат цих раптових смертоносних атак через відносно стабільні кордони — вони позбавили Ізраїль здорового глузду.