Електоральні пристрасті у всьому світі

Іспанський націоналізм

Вперше за 40 років після повалення диктатури генерала Франциско Франко в іспанський парламент може пройти партія його шанувальників.

Ця партія називається Vox, що в перекладі означає "голос". А її лідери, як Дональд Трамп, обіцяють зробити Іспанію знову великою країною. А ось почати вони збираються із заборони на гей-шлюби і дозволу недавно забороненого сімейного насильства. Простіше кажучи, вони хочуть повернути іспанцям право бити своїх дружин і дітей.

Ще один "пунктик" націоналістів – це Каталонія. Лідери партії збираються силою задушити будь-які прагнення багатої Барселони до самостійності і, тим більше, до незалежності. Цікаво, що на гаслах боротьби з каталонським сепаратизмом партія Vox недавно пройшла в парламент Андалусії, що залишається найбіднішим і найвіддаленішим від Каталонії регіоном Іспанії.

Сам лідер популістів Сантьяго Абаскаль заявляє, що вони борються з сепаратизмом, тероризмом і популізмом. У його програмі є такі пункти як закриття кордонів для біженців і підвищення ролі католицької церкви в житті суспільства. Загалом, він теж за духовні скріпи, які зараз дуже популярні в усьому світі.

Це класична популістська кампанія. Її мета – це піти від контакту з традиційними ЗМІ та спілкуватися безпосередньо з виборцями. Крім того, Vox не вступає в дебати з супротивниками, щоб не обговорювати свою політичну платформу, якої, взагалі-то і немає, – описав секрет партії іспанський політолог Антоніо Баррозо.

Зараз існує дуже висока ймовірність того, що Vox отримає 10-15% голосів, пройде в парламент і сформує там коаліцію з ще двома правими партіями. Обидві вони, бачачи успіх Vox, теж поїхали далеко вправо і теж обіцяють жорстко розібратися з каталонцями.

Самі каталонці, бачачи, що спадкоємці диктатора Франко в черговий раз готують проти них війну, теж готуються. Популярність ідей незалежності там йде вгору, ніхто про свободу там не забув. Каталонці збираються страйкувати і бойкотувати все іспанське. Судячи з усього, успіх правих імперських радикалів на виборах 29 квітня призведе до чергового загострення каталонської проблеми вже восени цього року.

Американська мрія

На тлі зростання популярності популістів в Європі дуже цікаво виглядає нове явище в американській політиці. Це явище – 37-річний політик-демократ зі штату Індіана Пітер Буттіджич. Саме він недавно висунувся в президенти США.

Чесно кажучи, я сам про нього випадково дізнався тиждень тому. Моя подруга-американка сказала, що на попередніх виборах демократичної партії буде голосувати за людину з невимовним прізвищем, якого всі називають mayor Pete, тобто "мер Піт". Вона явно була зачарована, майже закохана в нього.

Я поліз дивитися, що це за фрукт такий. Треба сказати, людина дійсно неординарна. Почати можна з прізвища. Воно мальтійське, а його батько, іммігрант з Мальти, зараз працює професором в університеті. Середній американець абсолютно нездатний прочитати і вимовити: "Буттіджич". Тому його все і називають "мером Пітом".

З прізвиська також нескладно здогадатися, що він очолює місто. Це невелике місто Саут-Бенд в штаті Індіана. До слова, місто нічим не примітне, з населенням всього сто тисяч осіб. А головна визначна пам'ятка там – це університет Нотр-Дам.

Буттіджич став досить успішним мером, він зумів залучити в депресивне промислове місто інвестиції і вдихнути в нього нове життя. Місцеві жителі його просто на руках за це носять. Він з відзнакою закінчив Гарвардський університет і працював у одній з найбільших консалтингових фірм США.

Крім цього, мер Піт є ветераном війни в Афганістані, він був офіцером військової розвідки. Я думаю, він там був перекладачем, оскільки крім англійської знає сім мов: арабську, фарсі, норвезьку, іспанську, італійську, мальтійську та французьку.

Буттіджич настільки добре грає на фортепіано, що місцевий симфонічний оркестр час від часу запрошує мера міста як соліста на свої концерти. У дитинстві він навчався в католицькій школі, і з тих пір залишається ревним католиком. Ходить до церкви, дотримується постів, причащається і так далі.

Але при цьому він є відкритим геєм, що для інших католиків часто, м'яко кажучи, дивно. Але Буттіджич посилається тут на думку папи Римського Франциска, який сказав, що якщо бог створює геїв, то хто він такий, щоб засуджувати бога за його творіння. Загалом, у католиків ця справа хоч і не вітається, але, в цілому, вже можна.

Втім, побожність мера Піта виглядає набагато більш щирою, ніж у багатьох його віруючих конкурентів з республіканської партії. Ті, ніби як в Бога вірять, але за копійку від жадібності вдавляться. По-моєму, це не дуже по-християнськи.

Ну і найголовніше – мер Піт дуже розумний. Досить послухати будь-який його виступ на будь-яку тему, щоб переконатися в цьому. Пітер не просто знає, чого він хоче добитися в політиці, він знає, як це зробити, а також завжди говорить: "Ось мій план. Давайте його обговоримо. Але якщо у вас є план краще, то я із задоволенням готовий це визнати і прийняти вашу пропозицію".

Уже зараз Буттіджич у демократів йде на третьому місці. Попереду колишній віце-президент Джо Байден і сенатор від Вермонта Берні Сандерс. І ви знаєте, з огляду на те, що їм обом далеко за 70, я впевнений, що у 37-річного мера Піта є всі шанси на перемогу.

Столітній депутат

І зовсім коротко хочу розповісти про незвичайного кандидата в депутати міської ради німецького містечка Кірхаймболанден. Це земля Райнланд-Пфальц. На цю посаду балотується Лізель Хайзе – жінка, якій нещодавно виповнилося сто років. Її програма дуже проста: вона хоче відновити роботу міського басейну під відкритим небом, який закрився вісім років тому.

Вона вважає, що цей басейн повинен продовжити працювати заради здоров'я міської молоді. Чесно кажучи, не знаю, що там за історія з басейном, але сам намір столітньої городянки балотуватися до міської ради заради відстоювання своїх поглядів викликає величезну повагу.

Від душі бажають Лізель Хайзе успіху і закликаю всіх брати з неї приклад. Не бійтеся брати особисту участь у політиці. Тільки так ви запустите басейни в своїх містах.

Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини: