Майже 80%. Чому українці щасливі
Незважаючи на глобальні катаклізми, майже 80% українців вважають себе щасливими. Спробуємо розібратися, які фактори могли позитивно вплинути на самооцінку щастя українців
«Безпрецедентний», «непередбачуваний», «стресовий», і навіть «невинний» (для виноробів Закарпаття) — це лише невелика частина негативних синонімів, які використовують для опису 2020 року. Однак, не зважаючи на глобальні катаклізми, майже 80% українців вважають себе щасливими. Такі данні були озвучені Українським центром європейської політики, який презентував 7-у хвилю Світового дослідження цінностей. Опитування проводилось з липня по серпень 2020 року зі вибіркою 1286 респондентів. Остання, 6-та хвиля дослідження в Україні була проведена у 2011 році.
Незважаючи на революцію, війну на сході, анексію Криму, мільйони внутрішньо переселених громадян, зменшення кількості задоволених власним життям, пандемію і безробіття, українці вважають себе щасливими.
Для багатьох учасників презентації відсоток щасливих людей став несподіванкою. На запитання модератора до учасників, чому так сталося, було зроблено декілька припущень.
Заступниця директора Info Sapiens Інна Волосевич висловила думку, що українці відчули себе щасливішими у зв’язку з підвищенням самооцінки фінансового стану, і стану здоров’я, незважаючи на пандемію.
Міністр культури Олександр Ткаченко, пояснив це переосмисленням щастя «тут і зараз» зважаючи на війну, яка «може погіршити ситуацію».
Рівень самооцінки щастя виявився неочікуваним і для Ольги Балакірєвої з Інституту Економіки та прогнозування НАН України, яка припустила, що це може бути пов’язане із соціально-психологічним захистом громадян.
Філософ Вахтанг Кібуладзе не виключив, що на збільшення щастя вплинуло зменшення географії вибірки, у зв’язку з анексією Криму та неможливістю провести опитування на непідконтрольній Україні території.
Коментуючи питання щастя, історик Ярослав Грицак послався на «Парадокс Істерліна» — коли «коефіцієнт щасливості» перестає зростати після досягнення населенням певного рівня прибутку.
Однак, чи можна застосовувати такий підхід до нашої держави? Справа в тому, що за Істерліном рівень ВВП країни має задовольняти базові потреби людини такі як їжа, житло, одяг, тощо. В цифровому виразі це близько $15 тис. на одиницю населення. ВВП України за даними МВФ на лютий 2020 р. складало всього $3882 і наша країна посіла 122-те місце серед 184 країн світу, перебуваючи в групі найбідніших.
Отже, спробуємо розібратися, які фактори могли позитивно вплинути на самооцінку щастя українців? «Світове дослідження цінностей» показало зниження частки незадоволених фінансовим становищем громадян з 48% у 2011 році до 38,9% у 2020 році. На 10% зменшилася кількість співвітчизників, які скаржаться на низький дохід. Позитивним є й те, що за самооцінкою зросла на 8,4% кількість людей з гарним здоров’ям.
Тенденція до покращення рівня життя підтверджується і Gallup. Починаючи з 2016 до 2018 року (останні дані дослідження), спостерігається повільне зростання цього показника. Українці також демонструють високий рівень оптимізму і сподіваються на значне покращення їхнього життя у 5-ти річній перспективі. Ймовірно, що ці показники позитивно вплинули на рівень щастя.
Оскільки 9-ти річний проміжок часу між хвилями світового дослідження цінностей не дає можливості проаналізувати, як саме змінювався рівень щастя українців, використаємо результати інших досліджень. За даними Gallup, з 2011 по 2013 рік рівень щастя українців впав з 21% до 11%, а потім повільно знизився ще до 9% у 2016 році (останні наявні дані). Україна стала «найменш щасливою» країною у Європі, посівши 132 місце.
На наведеній нижче діаграмі показано результати всесвітніх доповідей про щастя. Зниження цього показника перманентно відбувалося до 2017 року і склало 4.096 одиниць. У 2018 році рівень щастя майже не змінився, а з 2019 почав зростати, склавши у 2020 році 4.561 одиниць. Не зважаючи на зростання щастя, за результатами доповіді українці залишаються найменш щасливою нацією у Європі.
Критичне зниження рівня щастя може стати наслідком глобальних змін. На слайдах Gallup наглядно показано, що Brexit, Арабська весна і Революція Гідності відбулися після суттєвого зниження рівня щастя, при тому, що рівень ВВП збільшувався. Водночас після анексії Криму, рівень щастя росіян майже подвоївся, не зважаючи на війну з Україною, санкції й економічну кризу. Ці приклади показують, що рівень щастя не завжди залежить від економічної ситуації в країні.
Останнім часом помітною стала тенденція досліджувати щастя у контексті виборчого процесу. Дослідник щастя Джордж Уорд у публікації «Щастя і поведінка при голосуванні», робить висновки, що щасливі люди більше залучені в політику, більше займаються волонтерською діяльністю й активно беруть участь у голосуванні, підтримуючи чинну партію.
«Світове дослідження цінностей» підтверджує, що серед багатьох аспектів життя, політика для українців перебуває на останньому місці. Не зважаючи на те, що опитування проводилося під час передвиборчої кампанії місцевих виборів, лише 31% респондентів зазначили на важливості цієї складової. Для порівняння, найбільш важливою для українців є сім'я, потім — друзі, вільний час, робота і релігія.
Залежність щастя від того, хто при владі добре видно на прикладі США. Під час президенства Трампа 93% республіканців були задоволені життям, а 80% дуже задоволені. У демократів ці показники складали 86% і 56% відповідно.
На основі аналізу чотирьох десятиліть виборів у Європі, дослідник Уорд робить висновок, що нещасливе населення рідко голосує за переобрання чинного президента. За логікою, обрання «нещасливим» населенням нового президента призводить до підвищення відчуття щастя.
Наприкінці 2017 року, коли рівень щастя був критично низьким, 67% населення зазначило, що Україна потребує нових політичних лідерів. Кожен п’ятий вважав, що такі лідери є, однак лише 1−2% опитаних згадували про Володимира Зеленського. У серпні 2018 року цей показник зріс до 6%, а у грудні - до 8,8%. Офіційні результати виборів президента України у березні 2019 року продемонстрували 30,24% підтримку Володимира Зеленського у першому турі, і 73,22% у другому. Станом на листопад 2020 року соціологічні дані показують, що якби вибори відбувалися зараз, за Зеленського проголосувало б від 31% до 33,3% опитаних.
Сьома хвиля дослідження цінностей показує, що довіра до виборів підвищилася. У порівнянні з 2011 роком, кількість опитаних, які вважають, що «багаті люди купують вибори» зменшилася на 11%. Майже на 30% зросла кількість тих, хто вважає вибори, включаючи президентські й парламентські, справедливими. Понад чверть опитаних вірять у те, що вибори передбачають реальний вибір громадян.
Звісно, що із соціологічної точки зору аналіз щастя потребує врахування багатьох факторів. Чи змінився рівень щастя тих, хто не голосував за Зеленського, або взагалі не брав участі у виборах? Яким чином вплинула агітація й намагання знову сподобатись чинного на той час президента Порошенка на рівень щастя? Що відчувають внутрішньо переселені громадяни? Для відповіді на ці питання, потрібні додаткові дослідження. Однак, варто враховувати й те, що підтримка президента Зеленського трьома чвертями виборців не тільки задовольнила попит громадян на нового політичного лідера, дала надію на краще, але й підвищила рівень щастя тих, хто за нього голосував. Проте, чи вистачить цієї емоційної підтримки принаймні до кінця 2020 року? Time will tell.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
