Досить гратися. Навіщо Україні транш МВФ?

14 вересня 2018, 17:21
4455
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Олександр Данилюк: У цей конкретний момент усе залежить від того, хто взаємодіє з МВФ

Без отримання траншу від МВФ фінансову стабільність ми не втримаємо

У цей конкретний момент усе залежить від того, хто взаємодіє з МВФ, від команди, яка спілкується і звертається до них по підтримку: які перед нею стоять цілі і що саме вона робить.

МВФ дає гроші за короткостроковими програмами, спрямованими на досягнення фінансової стабільності: вихід з кризи (яка, до речі, може статися в багатьох країнах, не тільки в Україні). Для таких випадків якраз і існує МВФ: потрібно вийти з кризи – провести програму реформ спільно з МВФ. На той момент, коли країни перебувають у нестабільній ситуації, МВФ надає необхідну «подушку», щоб провести реформи, для того щоб країна могла зміцнити фінансову стабільність. Зазвичай програми тривають 4-5 років максимум. Ось такий принцип роботи з МВФ: завжди все зрозуміло, що на виході, і що потрібно це нам, а не комусь іншому.

Якщо ж подивитися на передісторію, не може не засмучувати той факт, що майже 26 років ми перебуваємо в постійній взаємодії з МВФ. І це не вина Фонду, цього разу я б звинувачував, на жаль, саме нашу сторону.

З цим траншем у нас пов'язано все фінансування

Так побудована робота: спочатку домовляються політично, оформляють меморандум. Потім МВФ виходить з того, що підписане українською стороною буде виконано. І будь-який договір після підписання передбачає, що сторони будуть виконувати свої зобов'язання. У нас було кілька програм, які ми отримували лише за першим траншем. Це свідчить про те, що умови практично не виконуються: перший транш дається безумовно, а от наступні – під певні умови. Ці програми можна оцінювати, як невиконані, зокрема й те, що підписувала Юлія Тимошенко.

З $17,5 млрд поточної програми ми обрали $8,5 млрд – половину. У нас уже має бути 13-й перегляд програми – а буде тільки п'ятий. Так що саме за цією програмою виконали багато: її можна вважати рекордною з цієї точки зору, цим вона відрізняється від інших. Але навіть при цьому реалізовано лише половину. Питання не тільки в грошах – а в тому, що ми робимо. Той факт, що нам необхідне продовження програми, говорить про те, що ми не скористалися нею в належній мірі – ми її не виконали. Адже кожна програма МВФ будується, виходячи з припущення, що після завершення програми, країна зможе розвиватися без зовнішньої підтримки. Очевидно, що ця програма такої реалізації не дає.

Тож, найімовірніше, потрібно очікувати нових програм від МВФ. Жодна міжнародна фінансова організація не зможе замінити відповідальну владу. Ми не завершили програму успішно – значить, буде потреба в наступній.

Що стосується поточного етапу, без отримання траншу від МВФ фінансову стабільність ми не втримаємо. Інакше нам доведеться скоротити витрати бюджету мінімум на $4 млрд. (Я про це писав ще в листах депутатам, коли стояло питання про прийняття Закону про Антикорупційний суд). Без цього траншу Україна не зможе отримати макрофінансову допомогу, не зможе вийти на ринки, не зможе залучити policy-loan, гарантію в районі приблизно $800 млн.

З цим траншем у нас пов'язано все фінансування. І багато що може обернутися проблемами цього року з витікаючими соціальними наслідками. Частина платежів просто не можна буде провести: бюджет на цей рік планувався, виходячи з найголовнішого припущення – що ми отримаємо гроші МВФ (більш того, ми повинні були їх отримати ще в березні цього року). Так що, якщо цього не відбудеться, з'являться наслідки: і те, що я вже описав – мінімум.

Подальший ефект без траншу – різко підскочить курс долара. Я не хочу прогнозувати, але курс буде за 30, тут до ворожки не ходи. Далі все залежить від політики Національного банку: з якою швидкістю вони будуть спалювати резерви. Так що який саме був би курс – передбачити складно, але те, що вище – однозначно. До того ж його підігріють колективні очікування. Вплив на курс відіб'ється і на обслуговуванні боргу в останні місяці. Це ж позначиться на імпорті: з одного боку, на початку ми будемо отримувати більше прибутку від імпортного ПДВ. З іншого боку, потрібно розуміти, що якщо курс буде рости – збільшиться нестабільність, що вплине на імпортні операції: їх будуть притримувати.

Найжахливіше, що у нас можуть з'явитися нерозв'язні проблеми в 2019 році. Є частина зовнішніх зобов'язань (у доларах), які потрібно буде погасити – і мільярдна гарантія США, і виплати за боргами. На їх виплату теж потрібен ресурс: без отримання грошей МВФ, у нас його не буде. Десь така ситуація складається: не хочу ні згущувати, ні говорити, що все добре. Зараз ми досягли точки, коли все очевидно: або чорне, або біле. Тому досить гратися – потрібно отримувати транш: необхідні рішення варто було ухвалювати ще минулого року.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Геополітика

Вчора, 16:28

article_img
Вийти не можна залишитися. Чому угода щодо Brexit опинилася під загрозою зриву
Події

Вчора, 13:41

article_img
Телемедицина. Українські лікарі почнуть консультувати дистанційно
Країни

Вчора, 16:20

article_img
Чорні дні. Британці запасаються їжею та ліками на випадок найгіршого сценарію Brexit