Дива не буде

14 листопада 2018, 16:03

Будь-який наступний президент буде гіршим від нинішнього. Навіть якщо новим буде чинний

Президентська кампанія розділила виборців на тих, хто чекає після виборів поліпшення, і тих, хто хоче, щоб не було погіршення. Перші шукають свого фаворита серед претендентів. Другі готові голосувати за чинного главу держави.

Реклама

Але особливість у тому, що будь-який наступний президент буде гіршим від нинішнього. Навіть якщо новим буде чинний.

По-перше, чекати економічних чудес від наступного президента не варто. З однієї простої причини. Україна не є сувереном у своїй економічній політиці. Нинішня відносна стабільність стала підсумком західної фінансової підтримки. Більш-менш стабільний курс гривні і обережне економічне зростання – всього-на-всього наслідок того, що офіційний Київ виконує своє домашнє завдання. Яке йому дають міжнародні донори, – пише Павло Казарін для Крим.Реалії.

Якщо він припинить виконувати ці рекомендації – фінансовий кран закриють. Якщо він почне знижувати тарифи, друкувати гроші та іншими способами грати в атракціон небаченої щедрості, то стабільність закінчиться. Тому що міжнародні донори за це платити не будуть. А те, що станеться далі, всім добре відомо.

Інфляція. Падіння курсу валюти. Спроби держрегулювання цін. Чорний ринок – зокрема і валютний. Товарний дефіцит. Математика безстороння – вона лише карає за незнання своїх законів.

Єдиний спосіб зняти війну з порядку денного – це капітуляція

А тому ніяких проривів у цьому напрямку не буде і бути не може. Не варто плекати ілюзії. Будь-які реформи і будь-яка лібералізація можуть дати лише відтермінований ефект, але ніяк не миттєвий. Наступного дня після другого туру українці прокинуться точно в такій самій країні, в якій і засинали. Якщо тільки наступний президент – хоч би ким він був – не вирішить, що йому вдасться обдурити економічні правила. Тоді нас усіх чекає темне майбутнє.

Втім, наступний президент приречений бути слабким не тільки з цієї причини.

Він буде слабким ще й тому, що обирається в два тури. А другий тур – це голосування не стільки «за», скільки «проти». Наступний президент України займе своє крісло не завдяки своїм чеснотам, а завдяки недолікам своїх конкурентів. Його початкове позиціонування – це статус «меншого зла». І рівень стартової публічної легітимності у нього апріорі буде меншим у порівнянні з тим, кому пощастило виграти в першому турі.

Країна буде з недовірливим примруженням вдивлятися у тріумфатора перегонів. Медовий місяць очікувань буде коротший. Рівень недовіри – вищий. Кількість критики – більша. Все це призведе до того, що простір для рішучих маневрів у наступного президента буде явно вужчий. А кредит довіри з боку виборців – менший.

По-третє, новий президент не зможе принести мир. З тієї простої причини, що ключі від миру у Кремля, а не у Банкової. Переможець другого туру не зможе повернути українських політв'язнів. Не зупинить похоронки з фронту. Не поверне окуповані території під контроль Києва. Будь-які спроби силового звільнення Донбасу приведуть лише до того, що російська армія перестане вдавати, що її там немає. А доля санкційного тиску на Росію опиниться під питанням – про це Вашингтон неодноразово попереджав Київ прямим текстом. А тому хто б не опинився у президентському кріслі, єдиний спосіб зняти війну з порядку денного – це капітуляція. Тому мріяти про мир немає жодного резону.

По-четверте, у 2019 році Україна повинна віддавати борги. Кілька мільярдів доларів підуть на обслуговування держборгу. Країні доведеться пройти по самій крайці економічної стабільності. Будь-якому мешканцеві Банкової доведеться починати свою каденцію з режиму економії. А фрустрація від завищених обивательських очікувань обов'язково дасть ефект на осінніх парламентських виборах.

Тому що наступний парламент виявиться куди більш розділеним і дезорганізованим. У ньому буде значно більше популістів і адвокатів Кремля, до того ж Москва спробує посадити в крісло спікера свого ставленика. Реальність вимагатиме непопулярних реформ. Суспільство вимагатиме миттєвого щастя. Спонсори вимагатимуть лобізму. І цілком може бути, що на тлі нового парламенту ми будемо згадувати нинішній з ностальгією.

І цей сценарій не залежить від прізвища вашого фаворита. Той, хто займе президентський пост у 2019 році, опиниться в ситуації цейтноту. Обивательські очікування стануть молотом. Економіка і реальний баланс сил – ковадлом. Будь-які реформи – якщо їм і судилося статися – дадуть ефект лише з часом. І якщо ви чекаєте дива, то доведеться розчарувати.

Дива не буде.

Друкується з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Показати ще новини