Чи варто боятися щеплення від COVID-19?
Чому країна рухається так повільно на шляху боротьби з пандемією?
Вже минуло понад рік відтоді, як новини про COVID-19 повністю заполонили інформаційний простір. Коронакриза не оминула жодну з сфер життя та завдала потужного удару по країнам. Як наслідок — економічна рецесія, фінансова нестабільність, політична криза та виявлення цілковитої безпорадності усієї медичної системи.
За даними Центру громадського здоров’я, станом на 29 березня в Україні кількість активних хворих становить 316 777 осіб. За весь час пандемії в країні коронавірус виявили у 1 652 409 осіб, та 127 млн випадків захворювання в світі.
Необізнаність та дезінформація навколо Ковіду щодня обростає фейками та стає базою для маніпуляцій в інформаційних війнах. Незважаючи на все, цивілізовані країни розуміють, що єдиним шансом на повернення до нормального життя та подолання коронавірусної хвороби є проведення вакцинації.
Починаючи з кінця 2020 року у світі стартувала масова вакцинація населення. Оскільки відразу неможливо задовольнити попит на вакцини, уряди країн розробили плани вакцинації, які передбачають її проведення в першу чергу вразливим групам населення. Зокрема, в Україні до кінця 2021 року заплановано зробити щеплення 14,3 млн осіб, що становить 34% населення, а до кінця 202-го — 21 млн людей.
На сьогодні щеплення в Україні провели близько 200 тис. особам.
З початком вакцинації в Україну було поставлено препарат CoviShield, виробником якої є Індія за ліцензії компанії AstraZeneca. Наразі також планують використовувати ще три препарати знаних у світі розробників і виробників. Деяка інформація про ці вакцини:
1.AstraZeneca (Covishield). Вакцина розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca. Дозволена для екстреного використання в Європейському Союзі та інших країнах. Минулого року компанія AstraZeneca уклала угоду з одним із світових лідерів з виробництва вакцин — індійським Serum Institute of India на виробництво своєї вакцини від коронавірусу. Саме цю індійську вакцину, яка виробляється за ліцензією AstraZeneca, та яка отримала назву CoviShield, наразі використовує Україна. Її ефективність — 76% для звичайних штамів COVID-19, але, за останніми даними, якщо збільшити інтервал введення між першою та другою дозою, то ефективність підвищиться до 82%. Перевага Covishield — відносна невибагливість до температури зберігання, яка становить 2−8 °С, а відкрита доза може зберігатися протягом 6 годин.
2.Pfizer/BioNTech. Вакцину розробила німецька біотехнологічна компанія BioNTech спільно з американським фармакологічним концерном Pfizer. Її проблемою є необхідність зберігання за температури від -80 °С до -60 °С. Після розмороження може зберігатися 5 днів при температурі від +2 °С до +8 °С. Також виробник подав до розгляду реєстраційних органів додаткову інформацію про можливість зберігати вакцину в умовах до -20 °С протягом двох тижнів. Виробництво вакцини доволі просте і його перевагою є можливість швидкого збільшення виробничих потужностей.
3. CoronaVac. Вакцина китайського фармацевтичного підприємства Sinovac Biotech. Нещодавно в Україну завезли 215 тис доз цієї вакцини. Зараз вона проходить десятиденний лабораторний контроль та після допуску буде використовуватись. Перевагою препарату є те, що він може зберігатися в звичайному холодильнику і забезпечує різноманітнішу імунну відповідь, бо містить різні білки. Відповідно, виробляються антитіла до різних білків вірусу.
4.Novavax. Вакцину розробила американська фармацевтична компанія Novavax. У третій фазі клінічних випробувань цей препарат продемонстрував ефективність у 95,6% проти звичайного штаму COVID-19 та 85,6% проти мутованого вірусу, зразки якого вперше знайшли у Британії. Водночас проти штаму коронавірусу, знайденого в Південній Африці, ефективність нового препарату становить всього 49,4%. Україна закупить цю вакцину за кошти державного бюджету. Препарат є субодиничним. Субодиничні вакцини легко зберігати, і вони мають найнижчу ймовірність викликати побічні ефекти.
Найближчим часом Україна також має отримати безкоштовну партію вакцин за системою COVAX.
COVAX — це глобальна ініціатива, яка має на меті пришвидшити розробку та виробництво вакцин від COVID-19 і забезпечити їхню доставку до країн із низьким та середнім доходом. До серпня Україна планує отримати від 2,2 до 3,7 млн доз вакцини AstraZeneca в рамках механізму COVAX. Крім того, цієї весни Україна отримає 117 тис доз вакцин Pfizer для медиків, які перебувають безпосередньо на «передовій» боротьби з коронавірусом.
Маючи амбітні плани, Україна повинна була завершити перший етап вакцинації на початку квітня та вже активно переходити на другий. Проте, виходячи зі статистики, на жаль ми в 1,8 разів відстаємо від графіку. Звісно, ніхто не може бути задоволений темпом вакцинації, який ми маємо на сьогодні. Однак, таке відставання є не лише у нас. Так, наприклад, країни Євросоюзу відстають від заявлених темпів вакцинації на 7 тижнів. Це відбувається не зважаючи навіть на те, що Євросоюз завчасно законтрактував значні обсяги вакцини у виробників та обмежив їх експорт за межі ЄС. До того ж, багаті країни законтрактували для себе значно більше доз вакцин, ніж потрібно навіть для вакцинації їхнього населення. Зараз ці країни вже переходять до вакцинації молоді, хоча в інших бідніших країнах світу мільярди людей, що входять до груп ризику (особи літнього віку, лікарі, працівники критичних служб), перебувають у черзі за вакцинами.
З ситуації, що склалася, випливає висновок, що Україні необхідно своє виробництво вакцин, своя наукова база для того, щоб розробляти вакцини. Навіть Росія змогла зробити свій препарат і зараз просуває його у світі різноманітними методами. Україна також мала не гірший потенціал на момент розвалу Радянського союзу, однак усі керівники нашої держави з тих часів не робили нічого, щоб хоч якось розвивати цей потенціал.
Чому країна рухається так повільно на шляху боротьби з пандемією? Є дві вагомі причини:
1) Недостатньо ефективна організація процесу вакцинації.
2) Небажання людей вакцинуватися через пропагування дискредитаційної інформації щодо щеплення.
Наразі, за даними соцопитувань, 38% українців готові зробити платне щеплення, а 47% — вакцинуватися безкоштовно. Звісно, ми можемо побачити прогрес, адже люди почали більше довіряти вакцинації. В лютому готовність населення зробити щеплення становила 32% та 39% відповідно. Проте 53% людей все ще мають сумніви, і тому виною є масова дезінформація.
Варто зауважити, що антивакцинні настрої в українському суспільстві існують дуже давно. Опитування з року в рік показують, що значна частина українців не вірить в ефективність будь-яких вакцин або не погоджується вакцинуватись. Саме тому у нас роками існують проблеми з такими хворобами, як кір, чи навіть — поліомієліт.
Інформаційним атакам піддавалися всі існуючі вакцини та сам процес, виробники та постачальники, ба більше, під сумнів ставили необхідність щеплення, як провідного механізму боротьби з хворобами. Можливість проведення вакцинації населення можлива тільки за умови розробки успішної інформаційної кампанії, яка здатна вщент розвіяти усі міфи та побоювання людей.
Хочу наголосити на тому, що інформацію необхідно брати лише з перевірених джерел та дослухатися до порад лікарів і представників профільних відомств у владі. Дуже обережно слід обходитись з думками так званих «експертів», які висловлюються щодо ефективності чи не ефективності вакцин. Передусім бажано проаналізувати їхню компетентність, досвід роботи в медичній галузі та наявність конфлікту інтересів.
Страх прояву побічних ефектів від щеплень намагаються посіяти пропагандисти. Тромбоз, інфаркт, інсульт та склероз — цими страшними хворобами залякують українців, які хочуть вакцинуватися препаратом Covishield. ВООЗ та Європейський регулятор вакцин спростували цей міф, та наголосили, що вакцина AstraZeneca не викликає появів тромбів.
Кожного року в світі помирає від тромбозів більше 10 млн людей, а щодня понад 1600. Тобто проаналізувавши просто звичайну статистику, можна побачити, що серед тієї кількості вакцинованих людей — кількість побічних ефектів зовсім не корелює із застосуванням вакцини. І серед невакцинованих від тромбозів померло людей більше, ніж серед вакцинованих, якщо брати до уваги глобальну статистику.
Проте побічні ефекти все ж є, але вони не такі страшні, як говорять. Нетривала слабкість та температура — ось дійсно реальний можливий побічний ефект. Він спостерігається лише у 0,5% усіх вакцинованих. Варто також зауважити, що жодного летального випадку спричиненого вакцинацією, в Україні не було виявлено.
Медики стверджують, що навіть тим, хто перехворів на COVID-19, необхідно щепитися, оскільки, на жаль, імунітет після перенесеного коронавірусу нестійкий і через приблизно півроку починає слабшати — людина може захворіти знову. Саме ця особливість досі не дозволяє виробити стійкий колективний імунітет, який зупинить пандемію без вакцинації, як це відбувається з іншими інфекціями. Хоча наявні на сьогоднішній день вакцини від коронавірусу не дають постійного імунітету, але безумовно захищають на досить тривалий час і від більшої кількості мутацій. Тому масова вакцинація дозволяє знизити захворюваність та смертність.
Варто зауважити, що та вакцина, якою вже проводиться щеплення українців, а також ті, які планують завезти в Україну найближчим часом, пройшли всі етапи досліджень на основних групах населення. Тому підхід до вакцинації — однаковий для всіх вакцин. Якщо не зафіксована важка алергічна реакція на конкретний компонент вакцини і препарат схвалений до застосування — потрібно не боятися робити щеплення.
Потрібно пам’ятати, що вакцинація — це завжди перевага, причому, не лише для того, хто отримав щеплення, а й для оточуючих.
Вчені ще не винайшли вакцину, яка б давала 100% захист від COVID-19. Проте, важливо розуміти, що вакцинація забезпечує легкий або майже непомітний перебіг хвороби. А сама імунізація в рази зменшить кількість випадків захворювання.
Необхідно пам’ятати, що кожне щеплення — це наш внесок у боротьбу зі світовою пандемією. Чим більше людей буде з імунітетом, тим безпечніше для нас усіх!
Тільки після масштабної вакцинації населення усього світу людство зможе повернутися до нормального комфортного та безпечного життя без будь-яких обмежень та локдаунів.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Чи добре ми підготувалися до третьої хвилі пандемії? Що з тестуванням? Хто повинен реагувати на спалахи епідемії в регіонах — подкаст на Радіо НВ:
