Цікавий сюжет навколо справи Шеремета
Якщо вірити поліції, і така масштабна кампанія дестабілізації по всій країні мала місце, то правоохоронці не могли про це не знати ще у 2016-му
Аналізую інформацію по справі Шеремета, яку оприлюднили на брифінгу та яка пролунала в суді та на ТВ.
З офіційної версії поліції вимальовується дуже цікавий сюжет. Викладу його без прив’язки до підозрюваних: вони це чи ні - справа другорядна у таких речах.
Отже, зі заяв поліції та прокурора в суді випливає наступне. В Україні протягом декількох років реалізовувався план чи кампанія по дестабілізації ситуації в державі. План передбачав вчинення десятків вибухів та вбивств по всій країні. Вбивство Шеремета — один із епізодів цього плану. Бо якщо цей злочин розглядати окремо — тобто поза контекстом кампанії по дестабілізації — то пред’явлений поліцією мотив злочину не витримає жодної критики.
Генерував ці акти хтось дуже впливовий (людина чи структура), а виконавців підбирали серед учасників бойових дій. Мабуть, став у нагоді їх досвід та переконання.
Чи могло таке бути? Могло. Зрештою, в країні війна.
На тлі цієї сюжетної лінії на брифінгу відсутні представники СБУ, хоча вони ж входили до слідчо-оперативної групи Генеральної прокуратури і Національної поліції, яка розслідувала цей злочин. І як раз СБУ рік тому заявляла, що в них немає реальної доказової бази.
Як мінімум це означає, що у правоохоронних органів немає спільної позиції по цій справі. А може, поліція підозрює у чомусь свої конкурентів з правоохоронного блоку? Принаймні, так це виглядає після усіх публічних виступів і заяв. Скажімо, міністр МВС натякнув у прямому ефірі, що у справі Шеремета зник відеозапис із 4-х ключових відеокамер, а доступ до цих доказів мали лише поліція та СБУ.
Одвічна війна двох відомств? Якщо це так, то попереду нас чекають гучні сенсації. І це буде не рівень волонтерів та учасників війни. Судіть самі.
Версію з російським слідом вже відкинули, хоча вона тривалий час була основною. Це означає, що кількарічну дестабілізацію, за версією поліції, організовували громадяни України. Тоді сам собою напрошується висновок про рівень можливих замовників чи організаторів дестабілізації.
Без обізнаності верхівки та правоохоронних органів такого масштабу дестабілізацію організувати не вийде. Чому? Якщо це десятки вибухів і вбивств по всій країні, як нам говорили ще у 2016-му, то таку бурхливу діяльність та організацію не могли не помітити правоохоронці. Більше того, якщо в цьому брали участь волонтери та учасники війни, то їх точно контролювали спецслужби, щоб учасники бойових дій не надумали знести владу після повернення з АТО.
Крім того, за версією поліції, підозрювані після вчинення вбивства Шеремета не голили бороди, не викинули светри з орнаментом, а продовжили далі вчиняти вбивства і вибухи, спокійно жили в Україні звичним для них життям, спокійно говорили по мобільному телефону.
Таким описом подій поліція натякає, що підозрювані були впевнені у серйозному прикритті, тому не хвилювались і не ховались? Бо інакше це розповідь про божевільних людей. А підозрювані такого враження не справляють.
Тобто, якщо вірити поліції, і така масштабна кампанія дестабілізації по всій країні мала місце, то правоохоронці не могли про це не знати ще у 2016-му.
Знали, але не зупиняли. Бо якби зупинили, то не було б зараз телефонних розмов про «сакральну жертву Звіробій».
Чому не зупиняли? Тут версій буде небагато. Не зупиняли, бо їм за це платили — ви вірите в таке? Ну, щоб учасники бойових дій та волонтери вчиняли роками вибухи і вбивства заради дестабілізації і носили керівництву правоохоронців хабарі, щоб на це поліція закривала очі по всій країні. Це викликає посмішку, згідна.
Друга версія — знали, але не зупиняли, бо така була команда. От це і є найцікавішим, про що нам не сказали. Про замовників та організаторів.
Хто не давав розслідувати справу Шеремета? Хто не давав зупинити тривалу кампанію по дестабілізації ситуації в країні?
Якщо все, на що натякнула поліція — правда, і це була генерована десь із верхівки кампанія, то справжніх замовників нам не оголосять, бо з ними будуть торгуватись. Хіба якщо не сторгуються.
Якщо це війна відомств за вплив та право бути «улюбленою дружиною» президента, то з врахуванням поведінки Беркуту на Майдані, буде рахунок 1:1.
Простий народ, тобто ми з вами (разом з волонтерами та учасниками бойових дій) в будь якому випадку — витратний матеріал.
Що ж повинні робити ми, суспільство? Незалежно від політичних поглядів вимагати оприлюднення беззаперечних доказів вини людей, які в цих політичних іграх верхівки будуть ставати підозрюваними. Станом на зараз цих доказів не надали.
Я раджу не радіти і не зловтішатись громадянам з проросійською позицією, а теж приєднатись до суспільного запиту на беззаперечні докази. Бо завтра буде інша політична гра і на місці підозрюваних можете опинитись ви. Тут питання не у поглядах, а в соціальній приналежності - сидять в нас тільки бідні та прості люди. Тому вимога справедливого та відкритого розслідування — це якраз те, що повинно об'єднати всіх українців, попри розбіжності у політичних вподобаннях.
Ну і поки пани чубляться, у холопів чуби тріщать.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ