Що мені потрібно від влади?
Я не дуже розуміюся на політиці, і воно мені не надто і треба. Хочу тільки платити за сервіс і отримувати його
Як тільки ми показуємо свою грубу, не поважну і жлобську сторону — наші опоненти мають повне право спілкуватися з нами зрозумілою нам мовою. Адже нею ми точно говоримо.
Агресія і токсичність
Приходячи в гастроном або поліклініку, я точно знаю, що там можна навчитися політичних комунікацій. Там ще працюють люди з СРСР, і впевнені, що ми не платимо їм зарплату. Якщо, наприклад, тобі там хамлять — ти або позначаєш, що теж вмієш бути жлобом, або приймаєш тактику нагадування про повагу.
Друге — мистецтво, дане не кожному. Я не вважаю, що перша манера і тактика застосовні в звичайному житті, але в поліклініках, гастрономах і Раді це поки вічний двигун. Люди не вміють нагадувати про повагу і навіть використовувати це проти опонента. Одні кричать на інших. Хтось проходить без черги, у кось більше нахабства. Ніхто не хоче зупинити жлобство. Тому що доведеться і самим діяти розумніше і складніше. Чекати на лавочці. Використовувати силу завжди легше і швидше.
Базарні розмови
Пам’ятаю, як президент повірив першому джерелу в Google і не прямо ображав якогось дядька на якійсь нараді, а поводився як жлоб. «Іди гуляй!» Мені він нагадав героя Ріккі Джервейса з улюбленого «Офісу» — так, того самого, хто користувався службовим становищем і ображав людей. Ось тоді я подумала, що це буде рикошетом і не раз повернеться. Я ні за дядька, ні за бандитів. Мені вони абсолютно незрозумілі і цінності у нас різні.
Тепер історія з людьми, яких Ірина Геращенко назвала не так, як хотілося б. Так, це трохи нижче пояса, але цей самий прийом використовує і президент. Він же спілкується як хуліган-боягуз на лавочці. Без фактів, використовуючи лише домисли й оціночні судження. В Європі та Америці за таке, до речі, часто позиваються до суду, адже йдеться про репутацію. Просто у нас це слово означає нуль. Це ж ніби в стилі нових комунікацій і повинно було сподобається новій влади? Хіба ні? І дивно, що ні.
Рішення
Може, просто потрібно позначити деяким, що з людьми треба говорити так, як ти готовий, щоб говорили з тобою?
Наприклад, подзвонила я в приватну клініку минулого тижня, і дівчина-оператор говорила не дуже ввічливо. Мені було достатньо запитати, чи давно вона працює в сегменті приватної медицини, і що тут не прийнято говорити з пацієнтами як в реєстратурі поліклініки на районі. Вона вибачилася. Ось так просто сказала, що день був важкий, вибачте. А я сказала, щоб вона теж мене пробачила, адже може і не потрібно було звертати увагу.
Не хочу шоу
Не хочу з’ясувань відносин за мій рахунок. Адже я плачу податки. Хочу, щоб люди у владі будували свої стратегії не на своїх амбіціях і особистих брендах Робін Гудів, а просто робили свою роботу. І бажано добре.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
