Чому Starbucks не прийде в Україну

14 березня 2018, 16:03
2048
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Є декілька причин

Найбільш очікуваний бренд Starbucks – найбільша в світі міжнародна мережа кафе швидкого обслуговування незабаром може вийти на ринок в Україні. Про це на початку року заявив мер Віталій Кличко та навіть пообіцяв сприяти цьому.

В Америці та Європі Starbucks зазвичай просувається шляхом купівлі інших кавових мереж, однак існує також і можливість приватного інвестування. Як відомо, власники торгової марки розглядають кожну пропозицію про відкриття кафе індивідуально. Правда, кажуть, за всю історію компанії лише кільком дуже відомим та багатим людям були продані приватні ліцензії.

Можливо, сам Кличко планує придбати ліцензійну кав’ярню Starbucks? Він точно може. Проте особисто я маю сумніви, що така інвестиція буде цікавою пану Кличку, як і самим власникам Starbucks. Принаймні є декілька причин, чому цього не відбудеться в найближчій перспективі.

Низький рівень дотримання податкового законодавства

Локальні гравці здебільшого не піклуються про свою репутацію, не інвестують у свій бренд, а тому часто нехтують чинним законодавством. Так наприклад, більшість локальних закладів працюють через приватних підприємців – ФОП та в такий спосіб штучно розмивають податкову базу та знижують податкове навантаження на бізнес. Тому в ресторанах часто гостям дають декілька чеків. Таким чином власники бізнесу замість податку на прибуток та ПДВ сплачують єдиний податок – 20% та ЄСВ 22% від однієї мінімальної зарплати. Обслуговуючий персонал часто не працевлаштований, а тому “економляться” кошти ще й на виплату офіційної зарплати.

Кава у Starbucks буде коштувати близько $3 доларів, а у придорожньому равлику – не більше $1

Міжнародні гравці, на відміну від локальних, такі як McDonalds, KFC, Starbucks ніколи не дозволять собі працювати через ФОП, не працевлаштовувати співробітників, не сплачувати податки. Більш того, їм доводиться конкурувати з тими, хто не платить мита, ПДВ, продає продукцію за нижчою ціною, не використовує касові апарати.

“Ну і що?”, – спитаєте ви, мовляв ця схема з ФОП законна. Справа в тому, що собівартість кави в локальному равлику при дорозі та у ресторані міжнародного закладу дуже сильно відрізняється. І на це впливає безпосередньо структура побудови бізнесу: де закуповуються продукти, офіційний імпорт кави чи нелегальний, офіційні зарплати чи у конверті і т.д.

Наприклад, кава у Starbucks буде коштувати близько $3 доларів, а у придорожньому равлику – не більше $1. Звичайно, можна говорити про різну якість кави та те, що Starbucks продає не просто каву, про різні категорії клієнтів тощо. Але бізнес – це насамперед цифри, розрахунок окупності та маржинальності.

Відсутність захисту прав інтелектуальної власності

В 2013 році в Україні з’явилася кав’ярня з назвою Starbucks. Власне кажучи, в Росії офіційному виходу Starbucks також передував скандал та судові тяжби з місцевою компанією.

Як кажуть юристи, законодавство України у сфері інтелектуальної власності узгоджене з міжнародними договорами та повністю відповідає міжнародній практиці. Проблеми виникають на практиці, адже немає механізмів захисту, запобігання та, зрештою, притягнення до відповідальності порушників прав інтелектуальної власності. З боку держави немає реакції на такі речі, нікому немає діла, що написано на будці, яка там кава продається. А тому немає ніяких гарантій захисту інтелектуальних прав інвестора, вони залишаються один-на-один з порушниками.

Україна – дуже маленький ринок для Starbucks, нема за що боротися та заради чого ризикувати. От нещодавно у соцмережі я знову побачила фотографію кавового вагончика з назвою Starbucks, людям весело, а державі – байдуже.

Валютні обмеження

Ще донедавна існувало обмеження на репатріацію дивідендів. Будь-які обмеження руху капіталу є неприйнятними для міжнародних інвесторів. Негативно позначаються на інвестиційному кліматі й такі правила, як обов’язковий продаж 50% валютного виторгу та його повернення в Україну у 90-денний термін, бюрократична процедура реєстрації позик від материнських компаній у НБУ, отримання ліцензій тощо.

Ухвалення розробленого нещодавно НБУ проекту закону “Про валюту” дійсно сприятиме притоку прямих іноземних інвестицій до країни, але давайте дочекаємося прийняття цього закону. Пишатися треба здобутками, а не планами на них.

Плинність законодавства

Ми і самі вже змучені частими змінами податкового законодавства. Попри це намагаємося просувати те, що нам здається прогресивним. От наприклад, податок на виведений капітал (ПнВК). Чимало експертів доказують, що саме заміна класичної моделі податку на прибуток на ПнВК позитивно вплине на інвестиційну привабливість країни. Давайте розглянемо очевидні “вигоди” на прикладі Starbucks.

Одразу треба сказати, що Starbucks не продає звичайну франшизу. На думку CEO компанії Говарда Шульца “якщо б ми мали франшизу, Starbucks втратив би спільну культуру, яка зробила нас сильними". Разом з цим можна отримати ліцензію на відкриття Starbucks Coffee. І хоча ліцензійні умови закриті на сайті компанії та відкриваються лише тим, хто пройшов серйозну попередню перевірку та відповідає чітким критеріям, експертам відома річна сума роялті – це 6% від річного чистого доходу від реалізації продукції компанії.

І от, законопроект про податок на виведений капітал пропонує оподатковувати суму роялті, що підлягає сплаті нерезиденту, в обсязі, що перевищує 4% чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за ставкою 20%. Тобто до Starbucks будуть застосовуватися дискримінаційні правила оподаткування тому, що хтось в Україні обмежив розмір роялті на рівні 4%. Як йдеться в законопроекті, сума перевищення буде прирівняна до виплати дивідендів. От вам наочний приклад інвестиційної непривабливості податку на виведений капітал.

Очевидно, що перед тим, як виходити на ринок, такі компанії як Starbucks, замовляють чимало консультацій, переважно в аудиторських компаніях BIG4. Вони дуже ретельно досліджують не лише існуюче законодавство, а й потенційну можливість та вірогідність його зміни у найближчій перспективі планування. Звісно, все прораховують. Як вже я сказала, бізнес – це насамперед гроші.

Звичайно, є й інші причини чому українцям не варто сподіватися на появу Starbucks у найближчій перспективі: це і політична та економічна нестабільність, невиправдано високі ціни на нерухомість, низька купівельна спроможність населення тощо.

Очевидними є дуже прості речі – якщо хочемо бачити в країні міжнародні мережі – маємо встановити рівні можливості, єдині правила гри для всіх гравців – локальних та міжнародних, гарантувати захист прав інтелектуальної власності, встановити стабільність та незмінність податкових правил щонайменше на 3 роки, дотримуватися своїх обіцянок, поважати та плекати кожного інвестора.

А тоді вже можна попити смачної кави.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте та поширюйте!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Країни

Сьогодні, 14:41

thumb img
Де була земля, тепер море. Наслідки катастрофічного циклону в Південній Африці в 10 фотографіях
Країни

Сьогодні, 11:57

thumb img
На узбережжя Австралії викинуло сонячну рибу вагою в кілька сотень кілограмів - фото
Lifestyle

Сьогодні, 18:09

thumb img
Ще вірять. Як експерти оцінюють рівень щастя українців, і з чим його пов'язують