Чому нас вбивають на дорогах
Майже у всіх гучних ДТП, що сталися в країні за останні кілька років, мене найбільше шокує момент втечі водіїв з місця злочину
Біжать – ганебно, підібгавши хвіст, рачки, немов шакали, перелякані криком своєї жертви. Що відбувається в голові у людини, яка сідаючи за кермо, вмикає збиткову демонстрацію показового матеріалізму, і через деякий час, завдяки цьому, вбиває людину? А потім швидко тікає, залишивши свою жертву лежати на дорозі і вмирати. Що відбувалося в голові у перевертня, який збив на Хаммері 8-річну дівчинку, коли він зрозумів що сталося? Нічого. Не спробував врятувати, не схопився за голову, а цинічно натиснув на педаль газу і полетів вниз бульваром Лесі Українки – подалі від найголовнішої у своєму житті події. Яке, навіть якби його не спіймала поліція, все одно буде тепер з ним вічно. Немає тепер більше нічого, тільки дівчинка і він – її вбивця.
Згідно з даними Головного департаменту патрульної служби України за перше півріччя 2018 було зареєстровано понад 68 тисяч ДТП. У цих ДТП постраждали майже 13 тисяч осіб. З цих 13 тисяч загинуло 1237 чоловік. Це, за усередненою статистикою, 7 осіб на добу. Основні фактори ДТП – перевищення швидкості, порушення правил маневрування та водіння в нетверезому вигляді. Це не статистика, а констатація. Некролог. Історія короля гунганів, який знайшов окуляри на пляжі. Спочатку окуляри, потім ящик з гранатами, а потім зенітно-ракетну установку.
У суспільстві, в якому водії тікають з місця злочину, залишивши жертву помирати - всі п'яні
Для мене незалежність – це самостійність. А патріотизм – це набір цінностей і смислів, якими ти користуєшся щодня. Відчуття єдності і нерозривного зв'язку з людьми, які населяють країну, в якій ти живеш. У реальному житті і щоденних вчинках, а не на словах. Я серед цих перевертнів нічого подібного не спостерігаю. Як і серед тих, хто потім їх відмазує. Вони однакові. Їхня однаковість – у всепоглинаючому почутті власної переваги, вседозволеності на тлі тотального морального падіння, в якому бігти з місця аварії – це буденність, норма. Замість цього, я бачу колосальну залежність від присутності поруч тих, хто готовий з цим миритися. Поки є той, хто готовий померти – завжди знайдеться той, хто буде вбивати.
Говоріть, був тверезий? У суспільстві, в якому водії тікають з місця злочину, залишивши жертву помирати – всі п'яні.
Текст опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
