Читайте NV у Google
Що потрібно для того, щоб краще жити, покращити економіку та не допустити
наступної кризи?
Останні 20 років українська економіка постійно зростає, на 3-5%, а інколи на 10% в рік. Не вірите? Подивіться на графік – річний відсоток зростання ВВП. Але чому ми живемо погано? Тому що час від часу ми накопичуємо проблеми в економіці і отримуємо кризу. Криза може початись через міжнародну кризу як в 2008-му або через війну як в 2014-2015, але первинні причини кризи саме в проблемах економіки.
Навіть, коли економіка зростає, ми витрачаємо більше, ніж ми заробляємо. Це можна побачити на другому графіку, який показує поточний рахунок економіки. Негативний поточний рахунок означає, що ми продаємо іншим країнам товарів та послуг менше, ніж купуємо. Тобто накопичуємо борг. Якщо ви подивитесь на 2004-2007 роки, то побачите тренд, що Україна під час економічного зростання почала витрачати набагато більше, ніж могла собі дозволити. Більше того, починаючи з 2006 року, Україна завжди має від'ємний поточний рахунок. І в останні два роки він стає більш від'ємним. Ми продовжуємо бути безвідповідальними. Історія нас нічому не вчить. І якщо не буде великого економічного зростання, то у нас через певний час знов критично збільшаться борги і буде криза.
Що потрібно робити для того, щоб краще жити, покращити економіку та не допустити наступної кризи? Найкращий рецепт – підвищення продуктивності людей і ефективності економіки. Це означає боротьбу з корупцією і неефективним використанням державних грошей, інвестиції в освіту і інфраструктуру, розвиток ринку капіталу, та дерегуляція і відміна тарифів та обмежень на міжнародну торгівлю.
Чи багато зробила Україна таких речей в останні роки? На жаль, ні!
Серйозних інвестицій в інфраструктуру немає. Фундаментальних змін моделі освіти теж немає. Ідеї захисту українського виробника (обмеження або заборона експорту, обмеження імпорту) продовжують бути популярними. Державний бюджет витрачається на соціальні виплати. Більше того, багато економічних рішень концептуально протирічать одне одному. Наприклад, ми піднімаємо мінімальні зарплати і одночасно обмежуємо експорт деревини чи металобрухту або ускладнюємо умови функціонування МАФів. Таким чином, сьогодні ми закладаємо основи майбутньої кризи.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового
Времени
