Чому ми любимо теорії змови?

Запитайте трирічну дівчинку, чому дощить, і у відповідь можете почути: «Тому що квіточки хочуть пити». Її брат також може повідомити вам, що дерева мають листя, щоб давати тінь людям і тваринам. Це приклади телеологічного мислення, в основі якого лежить ідея, що речі виникли та існують з якоюсь метою.

Телеологічні пояснення природних феноменів відхиляються науковцями, оскільки апелюють до намірів. Але дерева не вирощують листя, а дощові хмари не поливають водою з певним задумом. Дощ – це фізичне явище. І воно б однаково відбувалось, навіть якби на планеті не було квітів чи іншого життя.

Просуньтесь у телеології на крок вперед, і ви отримаєте Дональда Трампа, який думає, що глобальне потепління винайшли китайці з метою зробити промисловість США неконкурентоздатною. Ці та інші приклади є доказом того, як потурання конспірологічним теоріям спонукає людей відхиляти наукові результати – від змін клімату до вакцинації та СНІДу. Нині дослідники також встановили зв’язок між теологічним мисленням, вірою у теорії змови та креаціонізмом.

Потурання конспірологічним теоріям спонукає людей відхиляти наукові результатиТеологічна та конспірологічна думка мають чимало спільного. В основі лежить наділення речей метою. Квіти продукують приємний аромат, щоб приваблювати запилювачів, а вчені-кліматологи, кажуть, винайшли містифікацію, відому як зміна клімату за розпорядженням «світового уряду» чи Джорджа Сороса.

Саме акцент на меті робить телеологічне мислення та теорії змови такими привабливими. У щоденному житті розуміння намірів має значення. Якщо хтось запитає тебе, чому твоя донька включила телевізор, було б абсолютно точним і доречним відповісти щось на кшталт: «Тому що зараз йде її улюблене шоу». Та застосування подібної логіки до дерев, хмар чи інших природних феноменів може породити неправдиве розуміння.

Існує багато доказів того, що люди зачаровані телеологічним мисленням. Одне дослідження засвідчило, що навіть науковці, коли їх поставити у жорсткі часові рамки, опускаються до телеологічного мислення та з більшою ймовірністю схвалюють твердження на кшталт «мікроорганізми мутують, щоб стати більш стійкими до ліків» (хоча вчені все ж менш схильні до таких дій, ніж інші представники суспільства). В іншому дослідженні з’ясували, що коли студентів поставити у ситуацію, над якою вони втратять контроль, вони охоче сприйматимуть теорії змови та віритимуть у забобони.

Нове дослідження Фрібургського університету, опубліковане у спеціалізованому журналі Current Biology, наводить докази того, що зв’язок між телеологічним мисленням, теоріями змови та запереченням наукових фактів веде до поняття еволюції. Мабуть, чи не найбільше з наукових відкриттів постраждала саме еволюція, навколо якої ведеться постійна боротьба з неправильними уявленнями, що виникають в результаті телеологічного мислення. Насправді, телеологічне обґрунтування настільки переконливе, що згідно з доказами перешкоджає людям сприймати насамперед концепцію природного відбору.

Існує велика спокуса вважати, що у жираф з’явилася потреба у довгих шиях, аби діставати листя з верхівок дерев, і що еволюція забезпечила їх цими довгими шиями. Телеологічне поняття конфліктує з явищем природного відбору, який не був зумовлений жодними намірами. Виникло природне розмаїття населення і ті тварини з довгими шиями мали кращі репродуктивні успіхи у середовищі з високими деревами. Тож жирафи еволюціонували, а довші шиї стали їх стандартною ознакою.

Фрібургські науковці провели три дослідження, в яких загалом взяли участь понад дві тисячі людей. Перегукуючись з результатами попередніх робіт, новіші показали, що телеологічне мислення пов’язане із запереченням еволюції та сприйняттям псевдонаукової альтернативи – креаціонізму. Та дослідники також довели сильний зв’язок між креаціонізмом та конспірологічним мисленням.

Люди, які вірять у креаціонізм, разом з тим схильні вірити і в теорії змови – попри всі свої релігійні чи політичні переконання. Конспірологічне мислення також асоціюється з телеологічним. Це пояснює, що пошук намірів у таких випадкових подіях як смерть принцеси Діани внаслідок нетверезого водіння чи натуральних явищах на кшталт дощових хмар чи довгих ший у жираф, відображає основний спосіб мислення.

Чому ми заперечуємо науку

Ці нові дані добре накладаються на результати іншого дослідження, що пов’язує конспірологічне мислення із запереченням науки у багатьох сферах. Теорії змови, спрямовані на заперечення наукових висновків, традиційно використовували як спосіб уникнути сприйняття незручної правди.

Затятому курцеві, який зіштовхується зі страхітливою інформацією про свою звичку, може бути легше звинуватити медичну установу в нечесній конкуренції, аніж кинути палити. У такий же спосіб люди, які нажахані кліматичними змінами, бо вони ведуть, приміром, до ймовірного підвищення цін на бензин, можуть бути більш схильними думати, що це все вигадки екс-віце-президента США Альберта Ґора, замість прийняти 150 років дослідження основ фізики.

Нове дослідження про зв’язок конспірологічного мислення з креаціонізмом – це крок уперед. Воно говорить про те, що креаціонізм сам по собі можна розглядати як систему вірувань, яка породжує основоположну теорію змови: цілеспрямованість усього, що відбувається.

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени