Містика кризового листопада
У Росії проблемну репутацію має серпень, а у нас, мабуть, головним претендентом на цю роль є листопад
Масштабне розслідування НАБУ щодо корупції в сфері енергетики спровокувало величезний корупційно-політичний скандал. Люди, які пам’ятають різноманітні події нашої сучасної політичної історії, почали згадувати, що у нас і раніше саме в листопаді відбувалися різні кризові події. В Росії проблемну репутацію має серпень, а у нас, мабуть, головним претендентом на цю роль є листопад. Чи дійсно це так, або просто здається? Для відповіді на це запитання просто нагадаю деякі політичні події, які траплялися в Україні (або навколо України) саме в листопаді за останні 25 років.
— 28 листопада 2000 року: Голова Верховної Ради України Олександр Мороз оприлюднив «Плівки Мельниченка» — аудіозаписи з кабінету президента Леоніда Кучми, що стало поштовхом для початку масових антипрезидентських акцій протесту.
— 21 листопада 2002 року: відправлений у відставку прем'єр-міністр України Анатолій Кінах. Головою уряду призначено тодішнього голову Донецької ОДА Віктора Януковича. Сама по собі це не була кризова подія, але вона стала передумовою подальших конфліктних, і навіть кризових тенденцій.
Чому українці протестують тоді, коли холодно
— 22 листопада 2004 року: Початок Помаранчевої революції, по всій Україні почалися мітинги протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів. 28 листопада 2004 року: Сєвєродонецький з'їзд депутатів усіх рівнів від Партії регіонів (на противагу Помаранчевій революції). Перша млява і невдала спроба сепаратистського заколоту з боку проросійських сил в Україні.
— 16 листопада 2010 року: Початок масових мітингів та протестів підприємців проти ухвалення нового Податкового кодексу, які отримали назву Податковий майдан. Протести тривали до початку грудня.
— 5 листопада 2012 року: Цього дня відбувся один із найбільших (за час президентства Віктора Януковича на той період) мітингів опозиційних партій біля будівлі Центральної виборчої комісії (ЦВК) у Києві. Протестувальники вимагали визнати перемогу опозиційних кандидатів у 13 «проблемних» округах. Мітинги тривали декілька днів. Президент Янукович навіть зник більш, ніж на тиждень невідома куди. Однак повномасштабної політичної кризи тоді не відбулося.
— Кінець листопада 2013 року: Відмова президента Віктора Януковича і Уряду Миколи Азарова від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Початок Євромайданів по всій Україні. Ніч на 30 листопада — силовий розгін Євромайдану в Києві, що стало поштовхом для початку Революції гідності.
— Листопад 2016 року: ціла низка конфліктних подій. 9 листопада президент України Петро Порошенко звільнив Михайла Саакашвілі з посади голови Одеської обласної державної адміністрації. Після цього Саакашвілі створив власну політичну партію в Україні і перейшов в опозицію до президента Порошенка. 15 листопада в Києві відбулось декілька масових акцій протестів (за оцінками правоохоронців в них взяли участь приблизно шість тисяч осіб) — біля Нацбанку, Кабміну, Верховної ради України. Навіть Хрещатик перекривали.
Втікач-нардеп О.Онищенко заявив, що передав аудіозаписи з «корупційним» компроматом на президента України Петра Порошенка спецслужбам США. Що також цікаво і символічно, в листопаді 2016 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило три перші кримінальні справи за фактами незаконного збагачення на підставі аналізу електронних декларацій щодо двох народних депутатів України та судді. Політичної кризи тоді не було, але протестно-бурхливий темперамент листопада проявився відчутно.
— 5 листопада 2017 року Міжнародний консорціум журналістських розслідувань опублікував матеріали під назвою Paradise Papers про діяльність офшорних компаній в світі, в яких згадувались 120 політиків, в тому числі, прем'єр Канади, президент України Петро Порошенко, члени адміністрації Дональда Трампа, і багато інших. Політичної кризи в Україні в зв’язку із цим не виникло, але інформаційно-політичний скандал був доволі гучним.
— 19 листопада 2018 року: всеукраїнська акція протесту «євробляхерів» проти ухваленого закону щодо ввезення і розмитнення іномарок в Україну, в який взяло участь близько 5 000 осіб в 23 населених пунктах 14 областей.
— 25 листопада 2018 року: Інцидент у Керченській протоці: в Азовському морі після проходу через Керченську протоку в міжнародних водах в ході прямого зіткнення зі спецназом РФ у Керченського моста були обстріляні і захоплені три корабля ВМС України, які направлялись з Одеси до Маріуполя; 24-х членів екіпажів було захоплено у полон, при цьому поранено трьох українських моряків. На терміновому засіданні РНБО президент Петро Порошенко схвалив пропозицію запровадити воєнний стан в Україні терміном на 30 діб у 10-ти прикордонних з Росією, а також приморських областях. Наступного дня Верховна Рада підтримала відповідний закон.
— 17 листопада 2021 року — Bellingcat та The Insider оприлюднили першу частину власного розслідування про Вагнергейт. Сам скандал, який отримав назву «Вагнергейт», розпочався ще в 2020 році, але згадане розслідування надало новий поштовх цій конфліктній ситуації.
— Листопад 2023 року — публічний сплеск напруги у взаєминах між президентом Володимиром Зеленським і Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, що пізніше (у лютому 2024 року) завершилась відставкою Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ.
— Листопад 2024 року — Політичний землетрус для всього світу — друга перемога Трампа на президентських виборах в США.
— 10 листопада 2025 року — оприлюднення перших результатів розслідування НАБУ про корупцію в сфері енергетики. Початок великого корупційно-політичного скандалу навколо цієї теми.
Звісно, політичні кризові події в Україні відбувалися не лише в листопаді. І не кожен листопад був у нас кризовим або конфліктним. Але за концентрацією таких подій (особливо у внутрішньополітичному вимірі) листопад є безперечним лідером. А якщо дивитися в сезонному вимірі, то потенційно кризовий (як мінімум, конфліктно-проблемний) період для політичних процесів в Україні, це осінь-зима — з вересня по лютий. Найбільш спокійний в політичному сенсі період для України, хоча і відносно, — літо.
Пояснюється це дуже просто — це період відпусток, канікул, відпочинку. Спроби організувати «майдани» були і в цей період, але без особливого успіху. Мабуть і спека не сприяє протестній активності. Однак погодні умови пізньої осені і зими тим більше мають заважати масовим протестам. Однак у нас все навпаки. Один західний журналіст під час Революції гідності запитував мене із здивуванням: чому українці протестують тоді, коли холодно і на вулиці дуже некомфортно, а не влітку чи навесні, коли тепло і сонячно? Насправді, простої і раціональної відповіді на це запитання не існує.
Щодо того, що дві українські революції (Помаранчева революція і Революція гідності) починалися в листопаді, це певний збіг обставин. А далі вже сформувалося відповідне суспільне сприйняття, певна політична традиція великих і малих майданів, навіть з намаганням копіювати формат Майданів, в тому числі, з прив’язкою до сакральних дат. Проте, якась кризова містика листопада в Україні, мабуть, існує. Та й взагалі в нашому політичному процесі завжди був присутній певний елемент загадковості та ірраціональності.
Текст опубліковано з дозволу автора
