Буде боляче. Що може зробити МВФ
МВФ любить писати у своїх звітах про «плідні перемовини». Якщо вони поїдуть з України з таким формулюванням і цього разу, це означатиме, що вони побачили справжні проблеми в країні
У нас досить великі шанси підписати нову програму співпраці з МВФ. Формально ми виконали їх вимоги ще в травні. Та після виборів усі розуміли, що уряд змінюватиметься, а МВФ нічого не підписує і не надто хоче давати гроші людям, які невдовзі залишать свої посади. Відтак стало зрозуміло: очікуваного траншу восени не буде, гроші надійдуть після підписання нової програми. Утім, минулорічні досягнення враховуються.
То що ж ми виконали?
Існувала ключова вимога — підняти ціни на газ. Це логічна позиція МВФ — ціни повинні відповідати ринковим, а ми повинні жити відповідно до фактичних умов. В певний момент український уряд зобов’язався на це, але потім вирішив у силу політичних амбіцій відмовитись. Почали находити різні аргументи, чому це не актуально, непотрібно. Та згодом через те, що світові ціни на газ пішли вниз, ми виконали цю вимогу, фактично нічого не зробивши.
Ця вимога була найбільш болючою, але загалом МВФ пропонує досить широкий список того, що треба зробити. Здебільшого, він на дві третини складається з досить легких завдань, які носять технічний характер, решта — серйозне політичне навантаження. Коли підписували нову програму Light, що з англійської означає «легка», всі розуміли причини: 2019 буде роком виборів, і лідери вочевидь не прийматимуть серйозних рішень.
Та коли сталась та несподіванка зі статтею про незаконне збагачення, у МВФ виникли питання. Вся антикорупційна структура, що вибудовувалась від НАБУ до Антикорупційного суду, виходила з того, що є норма, на якій будуються обвинувачення чиновників, у яких знайшлись несподівані статки. І коли ця норма була нівельована, постало питання — як же так? Тепер її знову повернули, тож можна говорити, що нині Україна виконує всі зобов’язання.
Без ухвалення бюджету нікуди не зрушити. Бюджет, можливо, іде навіть перед цінами на газ. Зауваження до нього завжди можуть бути, але загалом бюджет абсолютно спокійний та нормальний. Для МВФ важлива надійність дохідної бази (щоб там не було якоїсь фантастики), а для таких країн як ми — і вузький дефіцит. Інші країни нова глава МВФ закликає, так би мовити, збільшити фіскальні стимули, так як світова економіка вповільнюється. Та для нас це працює по-іншому.
Ринок землі - це хороший сигнал?
Те, що в законопроекті, за який проголосували у першому читанні, є обмеження щодо купівлі землі іноземцями — не є важливим для МВФ. Їм важливо, щоб запускались ринкові механізми, які дадуть можливість жити країні за своїми ресурсами. Щоб ми могли заробляти, існувати, підтримувати стійкий ріст. Ринок землі й повинен запустити ці додаткові механізми росту.
А подібні обмеження — це нормально. Всі країни світу не відразу запускають суперліберальний ринок. У кожній країні є свої групи, що підіймають питання «Богом даної землі й що ми її нікому не дамо». Та важливо те, що завдяки закону люди матимуть змогу реалізовувати своє право на власність — а це критичне питання, що піднімалось у багатьох програмах МВФ. Навіть у попередників, настільки я розумію, була політична воля до земельної реформи, але ж ми бачимо, як до неї налаштовані люди. У передвиборчий рік не було готовності фокусуватись на цьому питанні.
Тому я дуже радий, що нині така готовність є. І новини про ринок землі - це, насправді, сигнал не лише для МВФ, а й для світу. Це не означає, що іноземці кинуться сюди скуповувати землю — це великі кошти, незрозумілі досі механізми, та і слід враховувати особливості нашої судової системи. Проте це сигнал про те, що скоріше за все ми побачимо стабільний, непоганий ріст, так як це додаткові доходи для населення, а отже ринок збуту буде розвиватись. І в таку країну цікаво заходити, навіть якщо ви ніяким чином не пов’язані з ринком землі чи аграріями. Просто це стійкість розвитку, перспективи.
Вплив Коломойського
Коломойський багато чого говорить західній пресі: після його інтерв'ю The Financial Times гривню навіть на певний період підкинуло. Всі ці меседжі направлені на те, щоб подратувати і створити негативний фон. Та іноземці не настільки легковірні: вони спостерігають, але розуміють, що вплив цієї людини не стільки серйозний. Бо людина, яка агресивно намагається виражати свої бажання через медіа, напевне не має інших альтернативних каналів впливу.
Тобто не треба очікувати, що зачувши Коломойського про 100 мільярдів від Росії та відмову від МВФ, місія сприйматиме це за офіційну заяву-позицію. Бо коли відкинути всі ці заяви, можливі симпатії до нього в Офісі президента й таке інше, то чітких доказів серйозного впливу Коломойського на ситуації немає. Іде певний потік спекуляцій, інакше би я це не назвав, що викликає стурбованість, та з іншого боку, коли голова Офісу президента зустрічається з послами G7 і робить чітку офіційну заяву — «немає жодних підстав для повернення державного ПриватБанку колишнім акціонерам». І коли від неї відійдуть, будуть і наслідки.
МВФ розуміє, що при роботі з такими країнами як Україна завжди є ризики. Тому звісно, вони вимагатимуть гарантії. Хтозна, що це буде у випадку з ПриватБанком чи незалежністю Національного банку.
Затримання Писарука — загроза?
У Писарука хороша репутація, але оцінімо ситуацію комплексно. Міжнародні донори та МВФ інвестували шалену кількість ресурсів і сил для створення НАБУ, що вважається незалежним. Так само багато вони вклали у створення Антикорупційного часу. І тепер поважну людину арештовують інституції, до яких не було ніяких питань — ситуація негарна з будь-якого боку.
Поважна людина теж може порушити закон, так само як і погана людина може зробити щось хороше. Тож якщо знайдуться докази, то будуть питання до НБУ. Поки не можна робити чітких висновків, що все ж відбувається. Якщо ж будуть докази того, що нова влада використовує новостворені антикорупційні органи для зведення політичних рахунків, то це буде дуже нехороша новина для усіх.
МВФ дає гроші в обмін на реформи. Якщо буде доведено, що антикорупційні органи виконують політичне замовлення, то це очевидне згортання успіхів, у таких умовах вже нічого неможливо.
Чого чекати від місії?
МВФ любить писати у своїх звітах про «плідні перемовини». Якщо вони поїдуть з України з таким формулюванням і цього разу, це означатиме, що вони побачили справжні проблеми в тому, що відбувається в країні. Скажу більше: це буде початком дуже серйозного розвороту.
Сьогодні макроекономічна ситуація набагато краща, ніж у попередні п’ять років, і немає масштабної потреби нас рятувати. Розмір траншу залежить від МВФ — говорять про $5 млрд, що не така вже і велика програма. Вона спрацює радше символічно. Фонд дає благословення, що ця країна, мовляв, іде у правильному напрямку — позичайте їм гроші.
Гривня укріплюється, і одна з ключових причин цього — прихід чотирьох мільярдів доларів у наші гривневі цінні папери. Вони сюди прийшли, бо припускають, що ми отримаємо кредит МВФ. І якщо Фонд просто розвернеться, поїде і до кінця року ми не матимемо чіткого сигналу, що от-от і все буде, то будь що, крім позитивного сигналу — підписання меморандуму та виділення коштів — змусить вкладені гроші виходити, і ми всі це відчуємо. Буде боляче.
Повне інтерв'ю з Дмитром Боярчуком дивіться в рамках програми Напівранок на Радіо НВ