Україна поставила Росію на місце. Що буде далі

19 жовтня 2021, 16:15

Шантаж росіян, які захопили співробітників місії ОБСЄ в заручники, не вдався

Росія взяла в заручники місію ОБСЄ на Донбасі, щоб обміняти їх на взятого в полон російського офіцера Андрія Косяка. Безпрецедентна провокація на Донбасі.

Безпрецедентна провокація російських спецслужб — у Донецьку і Горлівці окупанти захопили співробітників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, і заборонили їм вихід за межі місця проживання. СММ ОБСЄ забезпечує контроль над ситуацією на лінії фронту згідно з Мінськими угодами. Українська делегація в Тристоронній контактній групі справедливо засудила цей напад як «міжнародний тероризм». Чекаємо реакції президента і МЗС, цей злочин, по суті, знищує Мінські угоди.

Реклама

Росія висунула умову Україні: якщо ми хочемо звільнити спостерігачів ОБСЄ, Україна зобов’язана негайно звільнити громадянина РФ, офіцера 6-го мотострілецького полку ЗС РФ Андрія Косяка, якого взяли в полон під час розвідки українських позицій 13 жовтня поблизу Золотого. Окупанти заявляють абсурдні речі, мовляв, російський офіцер Косяк мав документи Спільного центру контролю і координації — СЦКК, і тому ОБСЄ зобов’язана за нього відповідати.

Зрозуміло, жодних прав вести розвідку і заходити на українські позиції, у Косяка не було, зрозуміло, ОБСЄ не несе жодної відповідальності за те, що сталося, оскільки не має жодного стосунку до самостійних дій російських військовослужбовців на фронті, до видавання їм будь-яких документів.

Жодних підстав для звільнення Косяка немає. Повноваження СЦКК сама Росія фактично знищила в грудні 2017 року, тоді Росія заявила про вихід з СЦКК. У СЦКК від РФ залишилися представники окупаційних військ «ЛДНР», повноваження яких Україна не визнає і стороною переговорів не вважає. Тому всі «документи СЦКК» від окупантів для України незначні. Якщо Косяка відпустити, то завтра росіяни почеплять на всю свою армію сині пов’язки свого СЦКК і вимагатимуть — не стріляти й не брати в полон. Україна не може визнавати будь-які рішення «ЛДНР» і будь-які їхні документи. Косяк має сісти до в’язниці — тим паче, Росія незаконно захопила в заручники понад 400 українських громадян, над якими знущаються в тюрмах і підвалах.

Подивіться, який величезний резонанс виник через затримання Косяка

Це тероризм і шантаж, який ще раз показує — ніякого мирного розв’язання війни на Донбасі не існує, спроби «заглянути в очі» і миритися за будь-яку ціну сприймаються Путіним як слабкість керівництва України. РФ тероризує не міжнародних посередників — це прямий тиск на президента України, щоб вибити нові поступки і змусити Україну визнавати рішення окупантів.

Але Україна дала ефективну відсіч Росії і заарештувала затриманого офіцера ЗС РФ на Донбасі Андрія Косяка.

Сєверодонецький суд заарештував затриманого 13 жовтня громадянина РФ Косяка. Прокуратура висунула звинувачення, а штаб ООС і військовослужбовці підготували дуже грамотні коментарі події. Жодних повноважень «СЦКК ЛДНР» командування ООС не визнає взагалі.

Водночас ми показуємо важливий прецедент — Росія нездатна змусити Україну звільнити свого військовослужбовця. І вся міць російської пропаганди, яка вимагає звільнити Косяка без будь-яких умов, тепер почала працювати проти неї — всі їхні погрози, як виявилося, не мають жодної ваги.

Україна поставила Росію на місце. Шантаж росіян, які захопили співробітників місії ОБСЄ в заручники, не вдався.

Тепер треба готуватися до того, що російські війська можуть спробувати захопити в полон на фронті українських військовослужбовців для швидкого обміну на місці, треба бути готовими до раптової атаки.

Погляньте, який величезний резонанс виник через затримання Косяка. І уявіть, які можливості відкривало для нас затримання відразу 28 значно важливіших для РФ терористів.

Є тільки один шлях звільняти українських заручників у лапах РФ — це захоплення важливих для противника росіян в обмінний фонд. Так, як це сталося з 10 полоненими російськими десантниками під Іловайськом, так, як це сталося з полоненим майором ЗС РФ Старковим. Ось тільки в таких умовах дипломатія стає ефективною, коли ти на переговорах з ворогом створюєш собі вигідні позиції і не просиш, а ставиш умови. Час би Офісу президента це усвідомити хоча б на восьмому році війни.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Слухайте подкаст на цю тему
Показати ще новини