Афганістан — це дивовижна країна й дивовижне місце. Враження, ніби афганці живуть в іншому світі чи на іншій планеті. Природно, ми хочемо принести їм нашу культуру й наші цінності. І афганська молодь цього дуже прагне. Проте таких людей надто мало.

За 20 років західна й, зокрема, американська цивілізація не змогли виховати достатній прошарок людей, здатних утримати демократичний розвиток Афганістану. Та й ті, хто міг чогось навчитися, мріяли про одне: виїхати з країни. Лишався дуже тонкий прошарок інтелектуалів, ладних щось зробити. Гадаю, таких людей було менш як 1 %. Тепер і вони тікають із країни.

Річ у тім, що в Афганістані дуже низький рівень освіти. Ледь не 95 % населення неписьменні. А це чудове підґрунтя для розвитку релігійного фанатизму. Усе, що вивчають афганці, — це Коран. Тому на першому місці для них релігійні закони, а мул­ла — найголовніший наставник. Тому й не дивно, що таліби з такою швидкістю захопили владу.

До того ж там процвітають кумівство, корупція, в пошані усілякі дарунки. Додайте до цього брак розуміння європейської культури. От і сталося те, що мало статися.

При цьому мешканці Афганістану страшенно довірливі. Їх легко в чомусь переконати, оскільки вони все приймають за чисту монету. У них такі ж величезні, сяючі й відкриті очі, як і багато тисяч років тому.

Представники Талібану не зможуть десятиліттями жити в кам’яній добі

До речі, працювати фоторепортером в Афганістані дуже легко. Афганці не ховаються від камери й із задоволенням позують.

Пригадую, як у місті Мазарі-Шариф, що на півночі країни, відкрився перший кінотеатр і я пішов фотографувати афганців. Це було особливе видовище. Адже до того, за талібів, взагалі вбивали за телевізор чи кінотеатри. Того разу демонстрували індійський фільм, а я дивився на обличчя глядачів. Таких очей, як у афганців, ніде не побачиш. А на їхніх обличчях грали такі щирі емоції. Вони, як діти, повністю занурилися в сюжет фільму і його вигаданий світ.

До речі, в Мазарі-Шарифі є унікальний храмовий комплекс Розії Шариф, або Блакитна мечеть. Хоча насправді це мавзолей, де, за переказами, міститься могила халіфа Алі. Через те Блакитна мечеть — місце паломництва й поклоніння, зокрема шиїтів.

За легендами, улюбленим птахом халіфа був білий голуб. Тому по всьому дворищу цього величезного комплексу мешкають тисячі білих голубів. Жодного сірого. Місцеві жителі вважають: якщо комусь на голову сіла улюблена птаха халіфа — це знак, що його благословляє пророк. У перший же день я пішов до мечеті й мені на маківку сів голуб. Побачивши, як пророк благословляє іноземця, афганці прийшли у справжній екстаз.

Мене дуже хвилюють нинішні події в Афганістані. Адже, коли 20 років тому в країну прийшли американці, афганські дівчата дістали можливість вступати до місцевих вузів. Жінки могли бути без чадри чи з відкритими руками, за що раніше Талібан убивав. І тепер мені моторошно від того, куди подінуться всі ті жінки й дівчата.

Читайте також:

Анастасія Леухіна

Талібан по-українськи. Чим Україна схожа на Афганістан

Усі розуміють: нічого доброго там не буде. Таліби вбивають дуже швидко й легко. Настануть закони шаріату. А про права жінок в Афганістані, на жаль, можна буде забути.

Як на мене, нинішня ситуація в Афганістані перегукується з романом братів Стругацьких Важко бути богом.

Немає сумнівів, що всередині країни почнуться показові страти, розгорнуться переслідування за проєвропейські та демократичні погляди. Найімовірніше, основний вплив на країну матиме Пакистан.

Не знаю, чи захочуть таліби виходити за межі Афганістану й поширювати свій вплив на сусідні Узбекистан і Таджикистан. Хоча це якоюсь мірою безсумнівно буде. Проте представники Талібану не зможуть десятиліттями жити в кам’яній добі. Їм потрібна буде медицина, ще щось. Тому, можливо, хоч так вони поволі й за багато років зможуть наблизитися до здобутків цивілізації. Адже війна все знищила.

Повну версію матеріалу читайте в журналі НВ — № 31 за 19 серпня 2021 року. Републікацію заборонено

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ