8 листопада: День виборів у США
Головна подія цього дня – це, звичайно, вибори президента в США, які вже почалися, тому весь огляд буде про них. До ранку за Києвом ми вже знатимемо не лише попередні результати, але й ім'я нової (або нового) глави держави.
Тут важливо зазначити, що, згідно з правилами американської виборчої системи, громадяни країни формально обирають не самих кандидатів, а виборців, які вже і будуть голосувати за Дональда Трампа або Гілларі Клінтон у грудні цього року. Зараз це не більше, ніж формальність, але все-таки про неї треба знати.
Ще одна особливість системи – це те, що при голосуванні за виборців підраховуються голоси не всього населення країни разом, а кожного штату окремо. Кількість виборців визначається залежно від населення штату. Невеликі за кількістю жителів штати делегують у національну колегію виборців по три людини, найбільш густонаселений штат Каліфорнія – аж 55 виборців. Для перемоги кандидатові потрібно зібрати як мінімум 270 голосів виборців. Це число гарантує перемогу.
Через приблизність цієї системи іноді трапляються випадки, коли кандидат, який зібрав у національному масштабі більше голосів, програє вибори, оскільки його опонент зумів заручитися підтримкою більшого числа виборців. Останній такий випадок був у 2000 році, коли Джордж Буш став президентом, хоча за його суперника – Альберта Гора – проголосувало більше американців.
У нинішньому виборчому циклі основна боротьба розгорнулася між кандидатами в 10-11 штатах, де їхня популярність приблизно рівна. Більшість інших штатів вважається «жорстко республіканськими» або «жорстко демократичними». Це означає, що їхні мешканці з 1992 року незмінно голосували або за тих, або за інших, не змінюючи переваг. Передвиборна боротьба там практично не ведеться, оскільки ні республіканці, ні демократи не бачать особливого в цьому сенсу.
Сучасна електоральна карта робить передвиборну гонку набагато простішою для Гілларі Клінтон, оскільки 18 «жорстко демократичних штатів делегують у колегію виборців на 140 осіб більше, ніж 13 «жорстко республіканських». Через це їй достатньо перемогти у двох-трьох «невизначених» штатах, щоб забезпечити собі повну перемогу. Трампу потрібно перемагати в семи-восьми. Зробити це буде зовсім непросто: у більшості з них він, згідно з опитуваннями, або відстає на декілька відсотків, або їхня популярність приблизно однакова.
Разом із тим, в останні роки «жорсткість» партійної прихильності багатьох штатів піддається сумніву. Наприклад, Північна Кароліна й Арізона довгий час незмінно голосували за республіканців, але зараз позиції демократів там істотно посилилися. Зворотний процес спостерігається в раніше «жорстко демократичних» Міннесоті та Мічігані.
За кілька годин до оголошення підсумків виборів перемога республіканського кандидата видається дещо менш вірогідною, ніж перемога демократичного. Тим не менш, сюрприз залишається можливим, оскільки у 2016 році вся президентська кампанія видалася дуже хаотичною і такою, що ламає стереотипи.
Зараз з упевненістю можна сказати одне: наступному президентові доведеться дуже непросто. Справа в тому, що і Клінтон, і Трамп б'ють усі рекорди своєї країни з несприйняття з боку співгромадян. Хто б не переміг, він(а) офіційно буде найменш популярним президентом, який вступає на посаду, за всю історію США.
Місцеві ЗМІ, залежно від політичних уподобань, зображують кандидатів справжніми пекельними виплодками, розігріваючи відповідні настрої в суспільстві. Новому президентові в цих умовах нікуди не дітися від необхідності «зшити» країну, згладити ідеологічні протиріччя і не допустити серйозних конфліктів між американцями.
Через рекордну непопулярність обох лідерів лінії розлому пройдуть не тільки між представниками республіканців і демократів, але і всередині цих партій. Дональд Трамп не приховує намірів підім'яти під себе партію, видавивши з неї «старий істеблішмент», який зовсім не збирається на пенсію. Прогресивне крило Демократичної партії обіцяє влаштувати веселе життя Гілларі Клінтон – і якщо вона програє, і якщо стане президентом, який орієнтується на центристські, а не ліві цінності.
Президент у будь-якому випадку буде серйозно ослаблений усередині країни, що неминуче позначиться на його або її зовнішній політиці. Але це вже тема для окремої, дуже довгої розмови.
