20 вересня: Каталонія проти Іспанії

20 вересня 2017, 20:50
181
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Іспанія сьогодні почала масований наступ на каталонський референдум про незалежність. Каталонці відповіли масовою непокорою і повною відмовою від формули "один народ"

Весь цей огляд присвячений подіям у Каталонії – бунтівній провінції Іспанії, яка має намір 1 жовтня провести референдум про незалежність. Сьогодні там почалася різка ескалація напруженості. Події закрутилися, як в калейдоскопі – справи йдуть до Майдану з елементами партизанщини.

Наступ Мадрида

Вранці 20 вересня по всій Каталонії пройшли обшуки, затримання та арешти місцевих чиновників і обраних лідерів, які підтримали ідею незалежності. Мерам міст, які зібралися проводити голосування, пригрозили кримінальним переслідуванням, їх почали цілими групами тягати на допити.

Всі силові дії проводилися не місцевою поліцією, яка підтримує референдум, а завезеною з інших регіонів Національною гвардією. Всім її співробітникам скасували відпустки на найближчі три тижні. Влада в Мадриді зафрахтувала два круїзні лайнери (на кілька сотень місць кожен), щоб розмістити в них нацгвардійців. Один лайнер поставили на якір в порту Барселони, ще один – в Таррагоні.

Силовики цілий день нишпорять по офісах каталонської влади, де вилучають будь-які матеріали, тим чи іншим чином пов'язані з майбутнім референдумом. Людей, яких запідозрили у підготовці до голосування, затримують. Серед взятих під варту вже опинився помічник віце-президента Каталонії з фінансових та економічних питань Жозеп Марія Жозе.

Мадрид заморозив каталонські рахунки в своїх банках, чим поставив під загрозу виплати зарплатні бюджетникам, чиновникам, поліції та пожежникам. Центральна влада пішла на цей вкрай болючий крок, щоб не допустити фінансування референдуму.

На здивовані запитання журналістів прем'єр-міністр Маріано Рахой заявив, що «уряд робить те, що належить робити. І ми продовжимо свою роботу – до самого кінця». При цьому він сказав, що для недопущення референдуму будуть вжиті «всі необхідні заходи». Вочевидь, включно із силовими.

Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс порівняв прихильників референдуму з нацистами і пообіцяв, що голосування не відбудеться за жодних умов.

Інформаційна війна йде по всіх фронтах. Правоохоронні органи постійно відстежують і закривають сайти, що пропагують референдум і незалежність. Втім, ці сайти одразу ж переїжджають на нові назви, тому боротьба там нескінченна. Одночасно мадридська El Pais написала, що дії прихильників незалежності, згідно з іспанським КК, можуть бути кваліфіковані як «повстання» і «змова». Покарання – 30 років в'язниці.

Все дуже серйозно, але каталонці здаватися не збираються.

Відповідь Барселони

До тих будівель, де Нацгвардія проводила обшуки, моментально сбігалися сотні людей, вони блокували входи, витягали з-під носа поліцейських агітаційні матеріали і допомагали втекти тим, кого поліція збиралася взяти під варту. На момент написання огляду за ґратами опинилися 12 чиновників, але якби не люди, їх було б значно більше.

В Барселоні та інших великих містах регіону посеред робочого дня на вулиці вийшли десятки тисяч людей, які протестували проти дій центральної влади. Очікується, що о 20:00, після завершення робочого дня, на вулиці Барселони та інших населених пунктів вийде більше мільйона обурених людей з вимогою звільнити затриманих і дати спокійно провести референдум.

Вони висловлюють своє обурення, вигукуючи «No Pasaran!» («Вони не пройдуть!») – найвідоміше гасло республіканців кінця 1930-х років, коли в Іспанії вирувала Громадянська війна. Сама алюзія на ті часи, до речі, доволі серйозний знак. Люди, схоже, налаштовані дуже рішуче. Ще одне їхніх гасел звучить зовсім ясно: «Геть окупантів!».

Місцева влада, проте, закликає своїх прихильників усіма силами утримуватися від будь-яких проявів насильства, наполягаючи на мирному характері свого руху. При цьому самі каталонські керівники не шкодують критики на адресу Мадрида.

Каталонський віце-президент Уреол Жункерас, скаржачись на облави, обшуки і затримання, оголосив, що «нічого подібного не відбувалося в західних демократіях вже протяго десятиліть». Голова регіону Карлес Пучдемон скликав екстрене засідання уряду, після якого виступив зі зверненням до народу і світу.

За його словами, центральна влада за допомогою «скоординованого поліцейського нападу» фактично скасувала автономію регіону і ввела на її території незаконний надзвичайний стан. Він звинуватив Мадрид у знищенні демократії, зневазі до прав людини та елементарної законності. Пучдемон попросив допомоги у «всіх демократів у Каталонії та за її межами». Це вже звучить як скликання інтербригад! «Ми не погодимося на повернення до найтемніших часів», – підсумував голова регіону, мабуть, натякаючи на франкістську диктатуру.

Але найцікавішою стала реакція на ці події з боку відомої прихильниці єдності з Іспанією – мера Барселони Ади Колау. У своєму твіттері вона написала: «Обшуки в органах влади та арешт чиновників – це справжній скандал для демократії. Ми захистимо каталонські інститути». Схоже, завдяки сьогоднішнім подіям, і вона приєдналася до лав сепаратистів.

Каталонські депутати, які до останнього моменту засідали в іспанському парламенті, сьогодні, на знак протесту проти дій влади у себе на батьківщині, демонстративно покинули зал засідань. Їм лунало услід: «І не повертайтеся!». Думаю, вже не повернуться.

Від споглядання усього, що відбувається, на вулицях Барселони зростає популярність ідеї вже сьогодні оголосити незалежність – не дочекавшись референдуму. Місцева влада, проте, закликає цього не робити і «спокійно» проголосувати, після чого і приймати рішення.

Пучдемон і його люди, щоправда, де-факто вже стали незалежними. На вигуки і команди з Мадрида після сьогоднішніх подій вони більше не реагують і ведуть повністю свою гру. Відступати їм більше нікуди. Втім, вулиці вирують вже і без їхньої участі. Тому зараз навіть не зовсім зрозуміло, будуть присутні там люди прислухатися до своїх формальних лідерів чи підуть шляхом київського Майдану.

До речі, у каталонців і українців є багато спільного.

Не «один народ»

Щоб зрозуміти, чого це каталонцям так сильно хочеться незалежності, треба помістити поточні події в історичний контекст. Це, звичайно, огляду 20 вересня 2017 року мало стосується, тому цей розділ – на самому його кінці.

Цікаво, що історія і система відносин Іспанії та Каталонії багато в чому нагадують російсько-українські.

Каталонія має навіть більш древню історію, ніж Іспанія. Її незалежність була проголошена у 988 році. (Київський князь Володимир одночасно хрестив Русь). При цьому каталонський народ завжди цінував свободу більше, ніж іспанці, надаючи перевагу не абсолютній монархії, а демократичнішим формам правління та автономії від центру.

Іспанці споконвіку відмовляли каталонцям в національній ідентичності, вважаючи їх лише гілкою одного народу, що потрапила під зовнішній (французький) вплив. Це стосувалося і каталонської мови: вона відрізняється від іспанськой приблизно настільки ж, як і українська – від російської.

За вперте небажання ставати частиною однієї імперії і одного народу іспанці двічі карали каталонців.

У 1814 році король Філіп V взяв штурмом Барселону, розграбував і частково зруйнував її, а проти прихильників самостійності застосував масові депортації, страти і тортури. Місцевий університет було закрито, видання книг і навіть спілкування каталонською мовою – заборонене, автономія і вольності місцевої верхівки – повністю скасовані.

Ця історія майже дослівно повторилася у 1939 році, коли республіканську Барселону захопили війська диктатора Франциско Франко. Він знову скасував всі місцеві вольності, заборонив мову і будь-які згадки про каталонську ідентичність.

Майже єдиною віддушиною для каталонських патріотів залишався футбольний клуб «Барселона», який використовував традиційні «сепаратистські» кольори на своєму гербі. Його стосунки і одвічне суперництво зі столичним «Реалом» багато в чому схожі на стосунки київського «Динамо» і московського «Спартака» за часів СРСР.

До речі, сьогодні ФК «Барселона» виступив із заявою на захист демократії і права Каталонії на свободу самовизначення.

Після відновлення в Іспанії демократії у 1977 році, Каталонії повернули права автономії, проте спочатку місцеві жителі навіть і не знали, як ними взагалі користуватися – забули. Але з часом навчилися, завдяки чому національна самосвідомість почала рости з року в рік. Закономірний фінал – вимога проведення референдуму.

У зв'язку із вкрай складною історією іспано-каталонських відносин, центральній владі треба було діяти набагато акуратніше, ніж зараз. Строго кажучи, можна навіть було оголосити референдум і визнати його законним: згідно із липневим опитуванням, за єдність з Іспанією було на п'ять відсотків виборців більше, ніж за відділення.

Однак прибуття з інших регіонів Національної гвардії, демонстративні обшуки і арешти, погрози і тиск з боку Мадрида зіграли із ним злий жарт. Навіть лояльним до Іспанії каталонцям абсолютно не подобається таке зухвале втручання у справи регіону. Приклад мера Барселони – лише один з багатьох.

Наразі ж дійшло до того, що навіть місцеві фермери, які зазвичай мало цікавляться політикою, готові перекривати своєю технікою дороги, щоб не дати увійти в Барселону «окупаційним силам».

Тому, думаю, шанси на відділення Каталонії залишаються досить великими. Концепція «одного народу» взагалі погано працює разом із використанням сили і примусу.

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Політика

Вчора, 13:13

thumb img
Комік, Рейган, Квартал. Чи законна трансляція програм з Володимиром Зеленським у "день тиші"
LOL

Вчора, 20:32

thumb img
"Подобрать терпець". Зеленський дав журналісту НВ дивну пораду
Travel

Вчора, 21:20

thumb img
І цілого світу замало. П'ять топ-менеджерів розповідають про свої найкращі поїздки