Присяга, армейская одежда и новая учебка
(предыдущие дни читайте здесь)
День шостий
6:00. Крепатура після вчорашнього. Плечі і живіт. Замислився, чи не кинути курити.
Солдати відрізають від штанів підкладку. Майже всі відрізають. Кажуть, що вона їм заважає. Хоча, як на мене, це зручно. Підкладка заправляється в черевики, а поверх черевиків - зовнішня штанина. Там навіть є спеціальний гачок, який чіпляється за шнурок на черевиках, і зовнішня штанина не задирається вище самого черевика. А потім штанину можна затягнути гумкою з фіксатором. Але так ніхто не носить. Всі відрізають внутрішню штанину, а зовнішню замість неї заправляють в черевик.
8:30. Шикування. Спитали, хто ще не приймав присягу. Вийшло людей 30. Повели на присягу. Вишикували. Розпустили. Перекур. Хвилин через 10 вишикували. Викликали за прізвищами по алфавіту в інший стрій. Вишикували по алфавіту. Розпустили на перекур. Через 15 хвилин зібрали знову у стрій. Прочитали по алфавіту. Спитали, кого не назвали. Розпустили.
Навіть самі військові кажуть: "це армія", "тут все не так", "змиріться"Хвилин п’ять, і вишикували для присяги. Присяга.
13:00. Дізнався, що нас сьогодні переводять у Десну. Десна - це взагалі окрема історія. Мені цікаво, чи мене цього разу візьмуть? Бо спершу мене повезли в навчальний центр Десни, але там сказали, що я непридатний, і після того я потрапив у Рівне. А тут - три дні у Рівному і в Десну. Подивимось.
14:00. Шикування роти для відправки.
16:30. Ми досі на плацу чекаємо на відправку. От що я б змінив у армії - це провів би щось на кшталт курсів тайм-менеджменту, менеджерських курсів чи чогось такого. Бо стільки всього робиться дивно. Навіть самі військові це кажуть: "це армія", "тут все не так", "змиріться".
18:30. Отримуємо сухпайки.
20:00. Дійшли до потяга і розсілись. Нас везуть у інший навчальний центр. У Десну.
Текст публикуется с разрешения автора.
Продолжение дневника Майкла Щура будет опубликовано в разделе «Мнения». Следите за обновлениями
