19 серпня: Вибух ракети і розпад еліти в РФ

1. Лобове зіткнення між Великобританією і Європейським Союзом, схоже, стає неминучим. Прем'єр-міністр Борис Джонсон сьогодні заявив, що ЄС буде змушений піти на поступки Лондону в питанні укладення нової торгової угоди. Те, що Брюссель пропонує зараз, британців не влаштовує. Якщо ж ніяких компромісів від ЄС не буде, Джонсон погрожує вийти без угоди, що зашкодить обом сторонам.

2. Попри заявлену Джонсоном впевненість у компромісі з боку ЄС, самі європейці давати задню не збираються. Канцлер Німеччини Ангела Меркель сказала, що спробує умовити Джонсона не клеїти дурня і погодитися з нинішніми пропозиціями Брюсселя. Але якщо він продовжить тягти так і далі до 31 жовтня (дня Брекзиту), то ЄС буде готовий до виходу Лондона з ЄС без жодних угод. Насправді це означатиме жахливий економічний колапс для Великобританії, ЄС і всього підмісячного світу. (До речі, різниця в підходах ЄС і Великобританії полягає в тому, що вони не можуть вирішити, де пройде митний кордон. Або всередині Королівства, або всередині Союзу. І Лондон, і Брюссель хочуть уникнути цієї долі для себе, вимагаючи її для партнера).

3. Кілька цікавих заяв зробив сьогодні Володимир Путін. Говорячи про відносини з Україною та її президентом Володимиром Зеленським, він оголосив, що є речі, які йому «вселяють обережний оптимізм». Це, думаю, дуже погано. Краще б Путін усюди бачив один лише песимізм. Для цього, я вважаю, треба провести заупокійну панахиду за президентом РФ у Софійському соборі і в Печерській лаврі Києва. Україні це нічого не коштуватиме, а ось Путін у такі штуки вірить і страшенно їх боїться. Якщо вже вести гібридну війну, то на всіх фронтах, включно з метафізичним!

4. Сьогодні ж Путін прокоментував невдалі випробування новітньої крилатої ракети на півночі Росії в Архангельській області. Там, як повідомляли раніше, вибухнув невеликий атомний реактор, від якого ця ракета отримувала енергію для руху. Путін сказав, що місцевим жителям боятися нічого, тому що «немає жодної загрози радіаційного зараження». Ті з мешканців, хто розумніший, вже збагнули, що якщо Путін закликає не боятися, робити треба саме це. Тим паче, що сам він туди не їде, зате в морги доправили заживо спалених радіацією вчених, а в лікарні — людей з радіоактивним цезієм в організмах. У довколишніх містах підскочив рівень радіації, відразу дві станції глобального стеження за атомними вибухами вимкнулися від перевантаження, а хмара радіації долетіла від Заполяр’я аж до Середземного моря, Індійського океану та Китаю. Якщо вірити Путіну, то це абсолютно нормальна річ! (До речі, добре, що йому все ніяк не вдається створити якісь взагалі жахливі знаряддя масового вбивства).

5. Ну, а підстави для параної у президента РФ є: хвиля протестів у Москві досі не вщухає, а сили поліції не нескінченні. Сам Путін сьогодні вперше був змушений прокоментувати події в столиці РФ. Він порівняв російських маніфестантів з французькими «жовтими жилетами», давши зрозуміти, що вважає їх небезпечними погромниками, хоча вони якраз були дуже мирними — це поліція поводилася по-варварськи. Загалом, або він знову бреше, або вже взагалі не розуміє, що відбувається навіть у Москві.

6. Я ж у зв’язку з цим хочу наголосити на двох подіях. Перше, поки Україна б'є власні рекорди в темпах зростання економіки і курсу гривні щодо долара, в Росії економіка гниє, а курс рубля падає весь серпень. Сьогодні він уперше за півроку впав нижче 67 рублів за долар. Це пов’язано з шаленим відтоком капіталів з РФ і повною відсутністю інвестицій, спричиненою встановленням там влади кадебешної хунти. Через протести цивільна влада, чиновники і навіть олігархи були відсторонені від влади, уряд нічого не вирішує, всім керує Рада безпеки, що складається з колег Путіна по КДБ СРСР. Це становище почало дико лякати навіть російських олігархів. Сьогодні один з основних фінансових мішків — директор держкорпорації «Ростех» Сергій Чемезов заявив, що силовики перегинають палицю, і що «країну чекає застій», якщо влада продовжить тиснути всю опозицію. Те, що всередині російської еліти почалися конфлікти, — це дуже добре.

7. Масові протести опозиції тривають і в Гонконзі, де місцеві жителі плюють на заборони влади і влаштовують ходи по всьому місту. На вимоги континентального Китаю негайно припинити бунтувати і повернутися в стійло, гонконгці відповіли акцією протесту в півтора мільйона людей. І це — попри величезні сили Народно-визвольної армії Китаю, зібрані біля кордонів міста. Фактично Гонконг показує Пекіну середній палець, відмовляючись підкорятися і жити за тоталітарними материковими правилами. Ця поведінка гідна поваги і похвали. Однак містянам варто готуватися і до «жорсткого» варіанту, оскільки китайські комуністи не звикли церемонитися: якщо знадобиться, вони застосують проти демонстрантів бойову зброю.

8. У гонконзькій ситуації зараз дуже багато залежатиме від країн Заходу. Вони повинні чітко дати зрозуміти Пекіну, що силове придушення повстання в Гонконзі призведе до згортання економічних зв’язків з Китаєм і, як наслідок, сильного спаду його економіки. У цій справі вряди-годи корисну роль може зіграти Дональд Трамп. Сьогодні він сказав, що Китаю треба уникати воєнного розв’язання конфлікту, якщо він не хоче повного розриву переговорів про економіку і торгівлю зі США. Від долі цих переговорів зараз багато в чому залежить майбутнє китайської економіки.

9. Ще одна ідея Трампа, яка особисто мені дуже подобається — це введення морської блокади Венесуели силами американського флоту. Це дозволило б зупинити експорт нафти з цієї країни і повністю припинити функціонування місцевого диктаторського режиму Ніколаса Мадуро. Нагадаю, це цей колишній водій автобуса довів колись багатющу країну Південної Америки до стану таких злиднів, що вона більше вже схожа на африканську диктатуру, що вічно воює.

10. Ну й останнє на сьогодні. Новина з життя так званих «правозахисників», які виловлюють африканських мігрантів у Середземному морі і доправляють їх до Європи. Кількість грошей, що виділяють цим людям, зазвичай безпосередньо залежить від кількості «врятованих» ними мігрантів. Тому їм треба якнайшвидше брати на борт групу людей, везти їх у найближчий порт країни ЄС (на італійську Лампедузу в цьому випадку) і повертатися до берегів Лівії по нову порцію мігрантів. Мігранти, бачачи це, валом валять у море — ледве не вплав. Вони знають, що «правозахисники» їх врятують і доправлять в Італію. Але коли Італія заборонила вхід у свої порти суднам з біженцями, бізнес правозахисників зламався. Пропозицію везти біженців у Німеччину або Францію вони сприймають як образу. Навіть нещодавню пропозицію Іспанії було з гнівом відкинуто, тому що Іспанія, бачте, «занадто далеко» — обсяги переправлення людей впадуть, що негативно позначиться на річних звітах. Загалом, ця ситуація стає вже несмішною. Італія в цьому сенсі, мені здається, все правильно робить.