23 липня: Ультиматум Навального Кремлю
1. Головна міжнародна новина вівторка — це, звісно, обрання Бориса Джонсона новим лідером керівної Консервативної партії і, як наслідок — новим прем'єр-міністром Великобританії. Джонсон — це рафінований британський аристократ, людина дуже великого і гострого розуму, що спеціально створив собі образ балакучого, незграбного і кумедного блазня без особливих принципів і ідеалів. Набагато дурніші й зарозуміліші політичні опоненти Джонсона вважають його саме таким «простим селюком», який навіть етикету не навчений. О, як вони помиляються! Я впевнений, що Джонсон володіє всіма рисами, щоб стати одним з найкращих прем'єрів в історії Великобританії. У всякому разі, його завдання буде нічим не легше, ніж у Черчилля або Тетчер. Запланований на жовтень Брекзит загрожує не просто моторошним хаосом у Вестмінстері і 10-відсотковим спадом економіки, але і буквальним розвалом країни. Оскільки жодного прийнятного виходу з цієї ситуації просто немає, британцям потрібне диво. Впоратися з вирішенням такого неординарного завдання може лише ще більш неординарна людина з дуже нестандартним мисленням. У цьому сенсі Олександр Борис де Пфеффель-Джонсон (його повне ім'я) конкурентів не має.
2. На посаді прем'єр-міністра кошлатому і веселому британському прем'єру часто доведеться мати справу з Урсулою фон дер Ляєн — роботизованою німкенею зі сталевим поглядом, яка восени стане главою Європейської Комісії. Сьогодні вона вже попередила, що Брюссель і Лондон мають очікувати непростих переговорів, до того ж особливо підкреслила, що жодних нових вимог Джонсона в переговорах про умови Брекзиту не приймуть. Нам усім з боку буде дуже цікаво поспостерігати, хто кого переможе — або яскравий Борис розтопить крижану стіну німецької графині, або вона заморозить в своїх обіймах британського онука турецького візира Османа Алі. Впевнений, що про цю історію ще й кіно потім знімуть. Найімовірніше, воно буде з трагічним фіналом, оскільки я не бачу ані найменшої можливості для компромісу між Брюсселем і Лондоном щодо питання Брекзиту.
3. Втім, у Джонсона відразу ж з’явиться і ще одна дуже серйозна справа на прем'єрській посаді. Кілька днів тому Іран захопив британський танкер у Перській затоці. За його свободу Тегеран вимагає звільнення свого танкера, нещодавно взятого британцями на абордаж біля Гібралтару. Виконання іранського ультиматуму означало б втрату самоповаги і сварку з США (Вашингтон вимагає рішучих дій проти аятолл). Відмова Ірану в обміні поставить під загрозу інші британські судна в Перській затоці і точно призведе до загострення ситуації там. Тим часом ідея про створення в Затоці об'єднаної європейської флотилії для захисту торгових суден зазнала різкої критики з боку Тегерана. Мабуть, її теж не буде.
4. Дуже цікава історія зараз розкручується в Росії. Влада цієї країни під надуманим приводом відмовила в реєстрації кандидатами в депутати Московської міської думи півтора десяткам опозиціонерів. Ці люди закликали своїх прихильників вийти на протест, і, на подив багатьох (мене, наприклад), на мітинг за реєстрацію кандидатів прийшли 22 тисячі осіб. Для літньої Москви це досить багато. На мітингу ці люди вирішили, що якщо кандидатів не зареєструють, то 27 липня вони зберуться ще раз, але вже без будь-якого дозволу і біля будівлі мерії на Тверській вулиці. Це дуже налякало владу: від мерії до Кремля — п’ять хвилин ходу нешвидким кроком. А раптом що… Сьогодні голова ЦВК РФ Елла Памфілова оголосила, що документи деяких кандидатів «перевірять ще раз». Але лідер опозиції Олексій Навальний заявляє, що цього мало, і що без реєстрації всіх незалежних кандидатів мітинг у мерії ніхто скасовувати не буде. За даними російського політолога Валерія Солов’я, через все, що відбувається, в мерії Москви панують «страх, розгубленість і організаційний хаос», а в МВС РФ шукають винних у тому, що 20 липня на мітинг прийшло понад 20 тисяч осіб. Загалом, там назріває щось цікаве!
5. Додатково до попередньої новини можна розповісти ще одну: сьогодні стало відомо, що російський генерал Віктор Місковець особисто вмовляв простого солдата Артура Єпіфанцева записати пропагандистський відеоролик. У цьому ролику Єпіфанцев мусив спростувати свої ж слова про те, що в російській армії проводили опитування на тему «Чи готові ви стріляти в громадян Росії, які вийдуть на мітинги проти влади?». Ролик солдат записав, але потім злив журналістам запис того, як його уламували на це «спростування». Виходить, що воно — на сто відсотків липове. Відповідно, Володимир Путін дійсно готується віддати військам наказ стріляти в людей, щоб зберегти за собою трон. Але оскільки у вірності цих військ він не впевнений, генерали і проводять такі опитування.
6. Втім, навіть масовий голод і протести не гарантують зміни влади в РФ. Приклад цього — Венесуела. У цій країні знову повністю вимкнулася електрика, не працює практично нічого, люди живуть у темряві, як до винаходу електрики. За оцінками експертів, зношеність електромереж Венесуели просто жахлива, дати їм лад нікому, тому жителям країни треба звикати до постійних вимкнень світла. Альтернатива — скидати «президента» Ніколаса Мадуро, який, одначе, ніяк не бажає віддавати владу і править голодною, злиденною, загрузлою у злочинності і розрусі країною, де немає жодної надії на поліпшення.
7. Важливу заяву сьогодні зробив директор ФБР США Крістофер Рей. За його даними, РФ обов’язково спробує втрутитися у вибори президента США, які пройдуть у 2020 році. Я тут повністю солідарний з Реєм. Річ у тому, що Москві конче потрібно посіяти політичний хаос і невпевненість у чесності підсумків майбутніх виборів. Найкращий для цього засіб — показати всім, що масоване російське втручання було і на щось вплинуло. На що саме — не так вже й важливо. Тут головне, аби всі були впевнені: росіяни десь сильно намухлювали. У цьому випадку демократи ні за що не повірять у перемогу кандидата-республіканця, а республіканці не визнають підсумків виборів, якщо переможе демократ. Виникне криза легітимності і дуже жорстке протистояння між самими американцями з різних таборів. А саме цього і домагається Кремль. Тому Рей має вже зараз посилено працювати, щоб припинити таке втручання. Проблема, щоправда, в тому, що Дональд Трамп недавно особисто оголосив, що не буде скаржитися, якщо Росія чи інша країна дасть йому компромат на суперників. Тому втручання РФ практично вирішене.
