За кого я ніколи не проголосував би
Багато вже було сказано, за кого хто проголосував би. Але, думаю, важливо також окреслити і ті принципи, які дозволяють зробити вибір
І тут легше йти від зворотного. А саме — за яку політичну силу я ніколи не проголосував би. Для мене є три ключових принципових моменти.
— Я ніколи не проголосую за політичну силу, яка підтримує Росію, підтримується Росією або підштовхує Україну до «русского мира»;
— Я ніколи не проголосую за лівих популістів, які продовжують в Україні комуністичну традицію;
— Я ніколи не проголосую за політичну силу, в списку якої є люди, пов’язані з корупцією;
І цей список йде від більш важливого до менш важливого. Хоча всі принципи є критичними. І неважливо, чи потрапляє політична сила під всі три з них (привіт «Медведчук і Ко») або тільки один. Навіть наявність одного з цих моментів має, як на мене, зупинити громадянина України від голосування. Все дуже просто. Проукраїнська позиція — це питання виживання. Популізм — це те, що зробило нас усіх бідними. Боротьба з корупцією — важливий крок на шляху з бідністю. Жодних емоцій, тільки раціональні аргументи.
Передусім — це проукраїнська позиція. Тому що це питання «життя і смерті». Росія веде проти України агресивну війну і ціна питання — виживання держави «Україна». Росія хоче, щоб України не було. І будь-яке загравання з таким ворогом неприпустиме. Як і слідування пропаганді такого ворога. Будь-які розмови про «допустимі компроміси» неприпустимі. Будь-яка підтримка тез Росії, спрямованих на обмеження суверенітету України — злочинні. Треба просто розуміти, що ми ведемо традиційну для колишньої колонії війну з імперією. І тут або ми вирвемося з пут імперії, або вона затягне нас назад. Партії повинні визнавати, що Крим — це Україна, що Донбас окупований Росією. І що переговори з терористами неприпустимі.
У цьому питанні критично важливим є питання мови. Це маркер. Тему мови, тему використання мови активно проштовхує саме Росія, прагнучи залишити Україну в своєму інформаційному просторі. Який сама Росія наповнює смислами і контролює. І тому хоча для мене «рідною» мовою є російська, я прекрасно розумію критичне значення своєї мови і свого культурного простору для України. Це теж питання виживання. Тому якщо хтось із політичної сили починає говорити словами дикторів російських пропагандистських каналів, розповідаючи про необхідність «дати говорити рідною мовою» жителям Донбасу, закликає наповнити українське ТБ російськими артистами, то ці люди перетинають для мене червону лінію. Вони відразу ж стають посібниками окупантів. Неважливо, свідомо чи через дурість.
Я ніколи не проголосую за лівих популістів, бо саме їхні рецепти зробили Україну найбіднішою країною Європи. Це навіть не корупція, а саме не ефективна держава, якою керували міцні господарники. І принципи лівих популістів здатні привести нас тільки до нової кризи. Чорт забирай, у світі немає жодної успішної країни з соціалістичним устроєм. І не треба говорити про Скандинавію, тому що там абсолютно ринкова економіка. Ліві популісти здатні з успішної країни зробити дуже бідну, приклад Венесуели показовий. Не кажучи вже про те, що вони здатні зробити з бідною країною. Декомунізація економіки — ось завдання для країни.
Я ніколи не проголосую за корупціонерів, бо саме вони стримують розвиток країни. Дуже часто, корупціонери і популісти — це одні і ті ж особи. Просто тому, що корупціонеру потрібна влада за всяку ціну. Щоб красти. Ми бідна країна. І нам потрібне економічне зростання. Але економічне зростання можливе тільки внаслідок інвестицій. І в нашому випадку — саме іноземних інвестицій, тому що нерозумно очікувати, що ми як Барон Мюнхгаузен, витягнемо самі себе за волосся з болота. Але головна проблема, яка стримує інвесторів — це корупція. Верховенство права відсутнє. Силовики доять бізнес. Поки ми не вирішимо ці проблеми, не можна говорити про випереджальне зростання економіки. І так, олігархи — адже вони ті ж корупціонери, які використовують державу для власного збагачення.
Якщо ви бачите, що ваша партія проходить за трьома критеріями — я вас вітаю. Якщо ні — я б запропонував вам пошукати ще. Щоб не йти на компроміс з власною совістю.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ