Головна загроза для Кремля

Я вважаю позитивним кроком те, що нинішня адміністрація президента США надала Україні протитанкові комплекси Javelin. Потрібно сказати, що тут важлива роль і попередньої адміністрації, яка також вплинула на виділення коштів для того завдання. Потрібно відразу пояснити, що бюджет допомоги США формують спільно з НАТО, чия підтримка України системна і постійна. І $200 млн разом з тією сумою, яку надають інші союзники, буде вже цілком серйозною сумою грошей.

Ми підтримуємо розвиток українського військового потенціалу перед обличчям вторгнення сил, підтримуваних Росією, де воюють, за нашими підрахунками, кілька тисяч російських солдатів. Тому зараз ми повинні переконатися, що Україна продовжує реформи і підсилює свій захист у військовому плані. І, звичайно ж, це все потрібно розглядати в контексті всієї України. Ми бачимо результати виборів, які показують сподівання українців — вони хочуть боротьби з корупцією, реформування судової системи, а також продовження інших дуже важливих реформ.

Як партнер одного з найбільших в світі інвестиційних фондів, який дивиться на можливості інвестування в Україну, я тут був на конференції YES близько трьох років тому. Пам’ятаю, було багато надій, що бізнес знайде хороші можливості для інвестування, особливо в сфері енергетики, реформи будуть супроводжуватися верховенством права. Це був період обіцянок, а потім настав період, коли надії так і не матеріалізувалися, і це те, що сказали українські люди своїм голосуванням на виборах. Це дуже важлива заява.

У нас багато різних конгресменів, але є ключові фігури, і вони якраз, я вас запевняю, добре розуміють, що відбувається в Україні, і навіть після сумної для всіх нас смерті сенатора Маккейна, який пильно стежив за подіями в Україні і залишався вашим відданим прихильником, все одно залишаються люди, які чудово розбираються в українському питанні. І ось ці $200 млн, з яких я почав, це аж ніяк не тривіальна сума. Людський капітал — не менш важливий компонент обороноздатності, ніж розвиток технологій. Розвивати професійні навички військових — не менш важливе завдання, ніж отримувати супертехнологічне озброєння, і при цьому підготовка людей в рази дешевша. І тут США також надають Україні допомогу: кілька досвідчених американських генералів залучені в реформу української армії і Укроборонпрому.

На мій погляд, сьогодні забезпеченість професійними кадрами та озброєння української армії досить гарні, хоча, звичайно, потрібно посилити захист і методи стримування. Адже це не заморожений конфлікт, як в Грузії, як деякі хотіли б думати. Це гарячий конфлікт, де обмін вогневими ударами — щоденна рутина. Росія намагається зберігати його на такому рівні і при цьому не йти на загострення, оскільки санкції ефективно тиснуть на неї.

Запит України повинен бути зроблений на високоточні ракети, складні системи непрямого вогню, контрбатарейні радари, радари захисту від російських ракет. Але, знову-таки, важливо пам’ятати, що зброя добре ефективна, якщо вона знаходиться в надійних і добре навчених руках. Тому я продовжую наполягати на важливості реформи персоналу.

Я також хочу згадати силу і рішучість українських військових — мене це не перестає дивувати. Те, як українська армія, що не воювала десятки років, настільки успішно останні п’ять років протистоїть вельми професійній та бойовій армії росіян. Я не очікував такої сміливості, хоробрості і такої професійної роботи.

Грунтуючись на своєму практичному досвіді, думаю, головне в тому, щоб справлятися з російською армією — це взаємодіяти зі США та іншими країнами. Потрібно бути досить твердою, але не бути при цьому провокативною. Росія дійсно має військову міць, що набагато перевершує українську.

Ми також бачимо, що Росія хоче не стільки захопити Україну прямим вторгненням, скільки розхитувати її різними методами ззовні і зсередини. Для того щоб вона не прийшла сюди манівцями, важливо створити сильні демократичні інститути, провести необхідні реформи, побудувати сильну економіку.

Найбільше людей в Кремлі лякає успішний приклад України. Ми пам’ятаємо, як Польща і Україна після розпаду Радянського Союзу перебували приблизно на одному економічному рівні, і ми також бачимо, як далеко сьогодні пішла Польща. Давайте уявимо собі такі ж успіхи України — це буде величезна ідеологічна загроза для Кремля. Адже визнаємо чесно: економіка Росії аж ніяк не виблискує ефективністю незважаючи на екстраординарні природні ресурси.

Повне інтерв'ю з Девідом Петреусом опубліковано в журналі НВ за 26 червня 2019 року