Перший місяць. Що ми дізналися про Зеленського

На жаль, досі не видно чітко сформованої політики нового президента. Частина його обіцянок (наприклад, про перегляд тарифів), як заявило його оточення, виявилися жартами. А ті що, нібито серйозні, ще не проявилися.

Позитивним є продовження попередньої зовнішньої політики України. Те, що він не намагається змінити зовнішню політику президента Порошенка і говорить далі про євроінтеграцію та інтеграцію в НАТО. Хотілося б, щоб це не обмежувалося розмовами, бо вони лунали попередні 25 років.

Із мінусів — абсолютна відсутність інформації про його бачення щодо гуманітарної політики в Україні, важливих питань національної культури та ідентичності. З оточення Зеленського вже поступають неприємні та небезпечні сигнали про можливість перегляду мовного закону та інші речі, що свідчить про можливу ревізію дотеперішньої політики. І мовчання Зеленського в цій темі провокує різного роду проросійські сили до відвертих заяв про можливий реванш.

А його репліка, що «українські жінки — це бренд України», — одна із абсолютно скандальних, брутальних і принижуючих речей. Що свідчить про те, що він досі залишається в реноме коміка, а не політика, тим паче очільника держави. Як на мене, це абсолютні пережитки «совка» у свідомості нового президента.

Ще один зразок «совкового» мислення він продемонстрував, коли 22 червня заявив, що в цей день у наш дім увірвалася війна. Таким чином, він підживлює міф СРСР та сучасної Росії про те, що Друга світова війна розпочалася 22 червня 1941 року. По суті, це підіграє російській пропаганді, яка намагається приховати третину цієї війни між 1939 та 1941 роком, коли Радянський Союз воював на боці нацистів.

Це не просто історична помилка, а історико-політична і до таких речей потрібно бути дуже уважними.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени