Сім причин, чому повернеться Крим
І це трапиться вже найближчі 10 років
1. Причина політична. Світ не визнає «референдум», а статус невизнаного Криму вимотає Росію. Це вже відчуває на собі кожен росіянин.
2. Причина геополітична. Тему чорноморського простору не можна розглядати без розуміння інтересів Туреччини, Румунії та Болгарії. Поки що Путіну ситуативно вдалося нейтралізувати ці країни, але інтереси їх глобальні.
У перспективі дискомфорт від анексії Криму, підкріплений підтримкою кримськотатарського народу, може зіграти важливу роль для Туреччини. Темпи зростання економіки цієї країни і її політичне становлення в світі змусять з нею рахуватися. Ердоган втрачає підтримку всередині країни (вибори мера Стамбула це підтверджують), а його опоненти менш лояльні до Путіна.
3. Причина логістична. Перспективні морські порти перетворилися на каботажні, залізничне сполучення перервано, авіа — тільки в напрямку Росії. Все це повною мірою вплинуло на економіку півострова, і це відчули самі кримчани. Жити в таких умовах — дорога ціна за «путінську манну небесну». Керченський міст не вирішив проблеми жителів Криму і економіки.
4. Причина енергетична. Мова і про воду, і про електроенергію, і про вугілля і газ. Все це вже зараз поставило на коліна економіку кримського агробізнесу, хімічної промисловості та всієї виробничої сфери.
Без України ця тема не вирішується. Опріснення моря, власна атомна станція та інші фантасмагорії далекі від реальності — навіть їх автори говорять про терміни в 10−15 років «реалізації», а життя у людей йде вже.
5. Причина економічна. Основа економіки півострова останніх 50 років — агро, туризм, хімпром і транзит. Ці сфери деградують вже п’ятий рік. Стагнація вже відбилася на демографії та щільності населення в степовому Криму, який займає 65% території півострова. Замінити колись ключові галузі лише військовими базами вдалося в п’яти містах. Утримувати решту території та її мешканців стало помітним «головним болем» для економіки Росії.
6. Причина демографічна. Найбільший відсоток пенсіонерів в Україні саме в Автономній Республіці Крим. Вони і привели півострів у пащу Путіну своїми мріями про СРСР. Зростання відсотка працездатного, молодого населення абсолютно природне. Людей, що народилися в українському Криму. Тих, на кому анексія відбилася найбільше. Їх слово стане вирішальним найближчі 5 років. Їх майбутнє без України виглядає, м’яко кажучи, «непривабливим».
7. Причина ментальна. Кримчани зовсім не росіяни. І справа тут не в національності. За 25 років сформувалися потреби/звичка громадянської свободи. Свободи слова, вибору, пересування. Біль втрати свобод поки що заглушений страшилками пропаганди: «Скажіть спасибі, що не війна». Але ця байка не довга.
Уже розсудливі кримчани порівнюють хід подій в Криму не зі Сходом, а з півднем — Херсонщиною, Одещиною. Так стають очевидні багато речей: і про перспективи, і про сьогоднішнє дно.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
