Перемога Гонконгу. Так що все-таки сталося?

Наймасовіші протести в історії Гонконгу (і всього людства, якщо на душу населення) ще не до кінця закінчилися. У нас не дуже обговорювали, в чому там проблема і чого люди взагалі хочуть. А історія досить цікава.

Рік тому молодята з Гонконгу удвох вирушили у весільну подорож на Тайвань. Але повернувся звідти лише чоловік. Молода дружина кудись поділася. Куди — він не знав.

Її родичі забили на сполох і звернулися в міську поліцію. Та направила запит колегам на Тайвані з проханням відшукати зниклу. Острівна поліція провела розслідування, під час якого знайшла відеозапис, на якому чоловік виходить з готелю без дружини, але зате з величезною валізою.

Незабаром поліцейські знайшли і тіло — в кущах біля місцевого вокзалу. Притиснутий до стіни чоловік у всьому зізнався: він посварився зі своєю єдиновірною і прикінчив її.

Випадок наробив багато шуму: на Тайвані і в Гонконзі умисні вбивства — велика рідкість. Родичі вбитої зажадали від влади Гонконгу покарати злочинця за всією суворістю. Але тут з’ясувалося, що це неможливо.

За місцевими законами, людину не можна судити і саджати, якщо вона скоїла злочин за кордоном Гонконгу. Це повинна робити влада країни, де сталося вбивство. Але видавати громадян Гонконгу за кордон місцеві закони теж не дозволяють. Строго кажучи, вбивцю треба було відпустити.

Це, звичайно, було занадто. Влада Гонконгу тут же оголосила про намір прийняти закон про екстрадицію злочинців. Причому не тільки на Тайвань, але й у інші країни, а також в материкову частину Китаю.

Тут-то все й почалося. Китайці давно вже шукають шляхи проникнення в юридичну систему Гонконгу, де немає цензури і вільно лають товариша Сі, який ударними темпами будує авторитаризм і культ особи. Мета Пекіна проста: заткнути роти всім критикам, а тих, хто буде випендрюватися, звинуватити в чомусь поганому і екстрадувати на материк. А там вже фахівці китайської гебухи навчать його (їх) Батьківщину любити.

Спочатку тривогу забили юристи Гонконгу — вони стали масово виходити на так звані «мовчазні протести». Потім до них стали підключатися все нові люди.

Голова виконавчої влади міста Керрі Лам оголосила себе «матір'ю» його жителів. За її словами, як любляча мати, вона не може потурати всім примхам неслухняних дітей, тому закон все одно буде прийнятий.

Після цих слів число протестувальників злетіло від кількасот тисяч до мільйона (все населення Гонконгу — сім мільйонів осіб). Почалися бійки з поліцією.

Лам дала задній хід, оголосивши, що прийняття закону буде відкладено на деякий час.

Людей це просто розлютило. Вони зажадали повністю скасувати закон про екстрадицію. На вулиці вийшло понад два мільйони осіб. Такого там ніколи не було.

Тайвань подав голос, оголосивши, що бачить в проекті закону загрозу своєму суверенітету, тому не буде його визнавати і, відповідно, проводити екстрадицію злочинця.

Поліція вже не вступала в бійки з маніфестантами — їх просто стало занадто багато. Більш того, вони вже стали вимагати відставки самопроголошеної «матері» міста. Багато хто пропонував винести Лам з офісу, бажано — на вилах (або що там замість вил у Гонконзі).

Зіткнувшись із загрозою справжнього повстання двох мільйонів осіб — а це така хороша армія — Лам виступила з телезверненням: вибачилася перед городянами і пообіцяла не приймати закон про екстрадицію.

Гонконг переміг. Але є кілька важливих моментів.

По-перше, нинішня структура влади, проти якої проходила Революція парасольок в 2014 році, нікуди не годиться. Фактично голова міста обирається не його жителями, а Компартією Китаю. Ця система неминуче породжуватиме протиріччя.

По-друге, товариш Сі ні за що не допустить існування вільного міста в своїй країні. Атаки на свободу Гонконгу продовжаться.

По-третє, місцеві жителі все активніше вимагають відділення від Китаю. І чим далі, тим прихильників незалежності більше. У якийсь момент вони або змінять Китай, або відпиляються від нього. Для Китаю це дуже небезпечно.

По-четверте, я так і не зрозумів, що вони збираються там робити з вбивцею, через якого все почалося. Ймовірно, доведеться укладати окрему угоду з Тайванем. Саджати цього чувака так чи інакше треба.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени