Зеленський, олігархи та одне велике «але»

Президент Зеленський виступив перед бізнесом. І багато всього хорошого говорив. От дуже правильні слова. Ще й купу указів скасував, провівши революційну дерегуляцію.

Загалом, майже диво. Але було одне але, про яке потрібно сказати. І це «але» — олігархи, а саме домовленості з ними. Президент сказав, що домігся від олігархів згоди брати участь у проектах з відновлення Донбасу. І взагалі вони будуть цяцями і допомагатимуть у міру своїх сил. І це дуже поганий сигнал.

Хто такі олігархи? Це дуже жадібні цинічні люди, які нажили свої капітали в 90-х і не тому, що були добрими і ласкавими. Вони шукають свій інтерес. І вони жадібні. Вони можуть вкладати гроші. Якщо очікують прибуток. І можуть використовувати державу, щоб цей прибуток отримати. Чому раптом олігархи хочуть брати участь в ініціативах президента? Вони сподіваються, що в результаті щось отримають? Але це погано, це точно не деолігархізація. Або вони сподіваються, що їм щось пробачать? Але це теж погано, тому що пробачать їм в рази більше, ніж вони вкладуть. Вкладуть, фактично, в піар першої особи. А це хабар.

Коломойський після націоналізації ПриватБанку винен українським платникам податків $5,5 млрд. І Україні потрібно отримати з нього ці гроші. А з рештою хай робить все що завгодно. Але якщо він зараз вкладе пару мільйонів у проект президента, чи не подарує йому після цього президент своє прощення? Що має змусити Коломойського витратити власні гроші? Які він, само собою, витрачати не хоче. Само собою, тільки особистий інтерес. Для українського платника податків це погана угода. Але вона хороша для Коломойського, який збереже свої гроші. І для президента, який отримає піар. Але це хабар. І це погано для України.

Ось вам приклад. 200 швидких, які вже подарував Зеленський. І, які, як виявилося, профінансував Фонд Ахметова. Але тоді Фонд Ахметова профінансував піар Зеленському. А це — хабар. І це погано. Чому Ахметов вирішив зробити приємне президенту? Не від великої любові ж. Ймовірно, він бачить у цьому свою вигоду. Але його вигода може обернутися нашими втратами.

Чи це олігархи профінансують переїзд адміністрації президента? Фактично, профінансують бажання президента. Примху. Якщо так — то це хабар. І це дуже погано. Тому що переїзд адміністрації президента — це не перша необхідність для держави. Але якщо переїзд профінансують олігархи, то вони бажатимуть за це щось отримати. І це дорого коштуватиме всім нам, платникам податків.

Це затягує. Кожного разу олігархи будуть задовольняти бажання президента. І кожного разу будуть за це щось отримувати. І президенту це може сподобатися. І навіть якщо спочатку це будуть лише бажання, не пов’язані з особистим збагаченням, то що буде потім, коли воронка затягне, і грань почне стиратися? А олігархи будуть раді старатися. Тому що для них це точно вигідно.

У нас уже були подібні ситуації. В тому числі, коли олігархи фінансували футбол. Забаву для народу. Але віддавали вони лише малу частину того, що їм дозволяли брати. У того ж народу. Із загального бюджету.

Що таке справжня деолігархізація? Це верховенство права. Коли олігархи грають за правилами. По закону. І максимально віддалені від влади. І в такій ситуації вони ніколи не будуть робити «приємно» президенту. Тому що їм це не треба буде. Тому що такі люди ніколи не роблять «приємно» просто так. А тільки, коли можуть щось отримати. І мені не хотілося б, щоб вони це отримували. Адже тоді всі ці правильні ініціативи, якими радував бізнес президент, так і залишаться мріями.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени