Цифровий Грааль. Якою буде Україна у 2030 році
Досвід країн, яким вдається скористатися сучасними трендами для розвитку економіки, показує: «цифровий стрибок» повинен бути більш інтенсивним
За останні двадцять років було скомпрометовано чимало хороших ідей. Деякі і зовсім мутували у власну протилежність. Дуже не хотілося б, щоб цифрова трансформація, про яку щотижня виходять десятки статей, стала асоціюватися з черговим маркетинговим хайпом або модним прикриттям для опанування коштів.
При найближчому розгляді велика частина ініціатив і матеріалів, присвячених цій тематиці, ділиться на дві групи. З одного боку, є ті, хто переконаний: вони найняли коуча з Agile і впровадили чат-бота, а значить їхню компанію вже можна назвати «цифровим руйнівником». З іншого боку, вистачає і тих, хто просто накидає хмару тегів — від machine learning до CPS, і витягує потім з неї багатосторінкові стратегії розвитку з красивими графіками, що спрямовуються в небеса, підкріплені набором кейсів і кращих практик світових лідерів. На непідготовлену аудиторію подібна інфографіка може подіяти заворожливо і викликати ажіотаж. Однак не варто забувати: під час золотої лихоманки найбільше заробляють ті, хто продає кирки і лопати.
Індустрія 4.0 і цифрова трансформація безпосередньо не пов’язані з обсягами закупівель серверів або мережами 5G. Це лише інструменти і, звичайно, завжди є ті, хто зацікавлений у їх рекламі. Однак факторів, що впливають на розвиток країни, дуже багато, і чисто технологічні складові — при всій їх величезній значущості — не є головними. Одна з головних особливостей цифрової трансформації — вона не продукт з розряду того, що підходить усім. Надзвичайно важливо визначити першочергові кроки і завдання, релевантні для конкретної компанії або країни.
Півроку тому, в рамках проекту DXagent, ініційованого регіональним офісом міжнародної консалтингової корпорації IDC, почалися роботи з аналізу перспектив розгортання різних рішень і практик цифрової трансформації в нашій країні. Завдяки величезному обсягу структурованих даних, зібраних за останні 20 років аналітиками в 150 країнах, а також комплексній економічній моделі, протестованій у різних регіонах світу, вдалося не тільки визначити рішення, які можуть стати точками найбільш значного зростання, але і підготувати три сценарії зміни динаміки ВВП України в залежності від рівня опанування цифрових практик.
Примітно, що за базовим сценарієм до 2030 року ВВП країни складе 190 млрд доларів з урахуванням поточної курсової різниці. При цьому на власне цифрову економіку припадатиме всього 28.5 млрд доларів. З них майже 80% забезпечить «цифрову сировину» — головним чином код і компоненти програм з низькою доданою вартістю, які експортуються замовникам, що створюють комплексні рішення на їх основі.
«Оптимістичний» прогноз, ймовірність реалізації якого експерти проекту DXagent, що брали участь до цього в підготовці програми Digital Agenda for Ukraine 2020 року, оцінюють менш ніж у 10%, передбачає, що ВВП нашої країни до 2030 року збільшиться «всього лише» до 385 млрд. доларів у цінах 2018 року. Це істотно менше, ніж передбачає низка досліджень, присвячених впровадженню в Україні ІКТ-систем.
Варто нагадати, що провідні економічні школи справедливо критикують ВВП як показник, який дозволить робити висновки про динаміку розвитку держави. Становлення цифрової економіки ще більшою мірою розмиває кордони, необхідні для коректного зіставлення цього показника на різних ринках. Зокрема, «цифрове руйнування» радикально змінює собівартість виробництва і моделі взаємодії між постачальниками та споживачами, призводить до коммодитизаціі товарів і перерозподіляє виручку всередині ланцюжків поставок. У зв’язку з цим більшість стратегій розвитку можуть використовувати ВВП лише в якості одного з індикаторів, що характеризує найбільш загальні тенденції.
Тому для оцінки перспектив розвитку країни аналітики DXagent розглядали весь спектр сучасних KPI — і прийшли до висновку, що навіть в оптимістичному сценарії конкурентоспроможність України з урахуванням цифрової революції та формування глобальної індустрії 4.0., що відбувається зараз, виявиться недостатньою. Необхідно готуватися до того, що до 2030 року в світі буде сформовано кілька великих кластерів, які об'єднують головний актив сучасної економіки — розмічені дані та цифрові шаблони — з багатопрофільними хмарними рішеннями. Аналіз стратегій країн, яким вдається скористатися сучасними трендами для розвитку своєї економіки, показує: «цифровий стрибок» повинен здійснюватися набагато більш інтенсивними темпами, ніж інфраструктурні перетворення, що вимагалися для модернізації економіки в минулому. Зокрема, середня часова шкала масштабних проектів скоротилася до одного року.
Експерти з обережністю говорять про віддачу від впровадження високих технологій в Україні, і головна причина цього в тому, що самі по собі цифрові рішення і послуги не є чарівною паличкою. А також не усувають фундаментальні державні проблеми, ніяк не пов’язані з індустрією ІТ, вирішенням яких слід зайнятися негайно.
Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу МненияНового Времени
