Старі добрі часи. Навіщо українцям Бойко?
Якщо не зрозуміємо їхні страхи, то до влади прийдуть ті, хто це зрозумів і вчасно сказав потрібні слова
Спілкуюся з охоронцем на тему виборів. Питаю, за кого він буде голосувати. І тут же отримую порцію «холодного душу»: «В нашому селі всі говорять, що треба голосувати за Опоблок. Тоді вони наберуть максимум, об'єднаються зі Слугою, і у них буде більшість в парламенті».
На кілька хвилин втрачаю дар мови — як через ірраціональність простих людей, так і того, що для них немає різниці між Слугою народу і Оппоблоком. Перші думки були явно нецензурні, аж до шаленої: «Вже треба валити звідси».
Але через 5 хвилин заспокоївся і подумав: «По-перше, валити нікуди — в усьому світі зараз перемагають Трамп і Орбан». Ну, а по-друге, це найлегший шлях — втекти, звинувативши у всьому «поганий народ. А слабо зрозуміти, чому прості люди у всьому світі переживають період фрустрації? І вибирають найгірших своїх представників?».
Нам страшно жити у часи змін. Роботи, дрони, штучний інтелект, big data, інтернет речей, віртуальна реальність, 3D-друк, блокчейн — все це виглядає захопливо для поколінь Y і Z. Але викликає крайню тривогу у покоління Х і «бебі-бумерів».
Вони розуміють, що старий світ йде з-під ніг, а в новому вони не можуть розгледіти свого місця. Тому голосують за тих, хто обіцяє повернення до старого порядку. У нас тривога посилюється війною з імперією, яка намагається утримати нас у полі свого впливу. Там Путін давно зрозумів страхи свого народу, і пообіцяв йому стабільність (так само застій) в обмін на широку підтримку.
Багатьом простим українцям хочеться вгамувати свої страхи. І для них Бойко є таким же символом повернення в старі «добрі» часи стабільності і передбачуваності. Так, ми можемо мільйон разів звинувачувати народ в зраді і відсутності патріотизму. Проклинати всіх, посипаючи голову попелом. Але якщо не зрозуміємо страхи простих людей, то до влади прийдуть ті, хто це зрозумів і вчасно сказав потрібні слова.
І не важливо, що це буде обман — люди завжди будуть вірити тим, хто хоч якось відповідає на їхні внутрішні запити. А не тим «сволотам», хто говорить правду про складність реформ, або «іродам», що розповідають про бігдати і блокчейни.
Це дилема для чесних політиків, яким потрібно буде стояти врозкарячку між минулим і майбутнім. Навчитися слухати простих людей. Розуміти їх психологію, сподівання і страхи. Говорити їхньою мовою, без зарозумілості й спілкуючись на теми, які їм близькі і зрозумілі. Просто і доступно доносячи, як реформи і зміни допоможуть їм жити краще. Пояснювати кожен свій крок, максимально запустивши процес комунікацій.
Дуже здорово це робить Супрун, майже кожен день розсилаючи просту і важливу інформацію на тему здоров’я. І якби не цілеспрямована кампанія проти неї в ЗМІ, у неї напевно був би високий рейтинг серед чиновників.
Тому потрібно домовитися з олігархами, в руках яких знаходяться ЗМІ, пояснивши їм же небезпеку реваншу проросійських сил. Це все потрібно робити максимально швидко, інакше на наступних виборах президентом ми побачимо Бойка або Медведчука.
Головним драйвером змін є нинішня молодь з європейськими цінностями. І це вселяє обережний і впевнений оптимізм, що у нас все вийде.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени