Народження блискучого життя

Що не кажи, а у виборах є толк. Ні, я не про кандидатів, «нові» обличчя і старі перспективи. Я про київське життя. Воно б'є ключем! Натовпи активних людей, які пристрасно мріють змінити країну, просто вирують та іскряться реформаторськими ідеями, як бульбашки і повітряна піна крижаного шампанського, щедро наливають під час передвиборчих мозкових штурмів і стратегічних дискусій у модних ресторанах і клубах. Сповнені рішучих слів і заряджені впевненістю у власній правоті політики, іноді голі і обіцяють щось усім показати. Велемовні пропагандисти, які заробляють на життя створенням спокусливих образів і продажем власної гідності. Країна вагітна змінами. «Полная пердуха!», — як колись висловився Михайло Горбачов, звиісно ж, маючи на увазі — «Пир Духа!». Просто іноді важко розібрати, що ці політики насправді хочуть сказати.

Як, втім, і збагнути, що з країною зробити збираються. Ну, крім традиційного «Вкрасти і побільше!». З усією цією політичною метушнею останніх місяців народ, по-моєму, зовсім заплутався — хто «свій», хто «чужий», хто за «червоних», а хто за «білих». А розібратися ж потрібно і краще швидше, а то цікава картинка малюється. Згідно з офіційною статистикою за п’ять місяців, з початку року, податкова і митна служби відстають від плану, недозібраних у бюджет країни 28.2 млрд гривень, більше мільярда доларів. Не катастрофа, але все ж. Можна, звичайно, песимістично списати недостачу на те, що ділове життя в країні сповільнилося, у зв’язку з виборами, невизначеністю, чутками про дефолт і девальвацію. Ну і, звісно, на контрабандистів і любителів «чорної готівки» частину провини звалити.

Хоча, якщо оцінювати ситуацію з оптимізмом, то можна порадіти, що хоча б чорно-сіра частина національної економіки розвивається. Снують туди-сюди дрібні і великі порушники кордону. Виготовляють необлікований товар заводи і фабрики. Контрафактники розливають підроблені горілку і коньяк, а величезні компанії дають притулок тисячам дрібних ФОПів, які як мурахи тягнуть, і тягнуть, і тягнуть цей незмащений розбовтаний віз національної економіки, збагачуючи, вже якщо не країну, то, як мінімум, самих себе. І виходить же. Не вірите, тоді поїдьте ввечері ресторанними вулицями Києва, загляньте в торгові центри і бутіки, врешті-решт, зганяйте на машині до Борисполя і назад уздовж розкішних автомобільних салонів. Ви переконаєтеся, що життя не зупинилося. Не сумніваюся, що Одеса, Львів і Харків теж «у формі». Так що, живе країна. Особливим життям, своїм, але живе. А бюджет, насправді, врятував НБУ, що перерахував у нього десятки мільярдів гривень прибутку, заробленого на облігаціях, викуплених у Мінфіну, який намагається будь-якою ціною знайти гроші, щоб заткнути дірки в тому ж самому бюджеті.

Правда, є один фактор, який, як камінчик у черевику, не дає повною мірою насолодитися нинішніми успіхами української економіки. З нинішнім підходом у неї немає майбутнього. А майбутнє будується на «прямих іноземних інвестиціях». Саме завдяки ним створюються робочі місця, з’являються сучасні технології, а бідні відсталі країни стають процвітаючими. Але, зараза, не йдуть ці іноземні інвестори до нас, хоч трісни. Не хочуть у сіро-чорні економічні будні вливатися. Забруднитися, напевно, бояться. З початку року, за даними НБУ, обсяг прямих інвестицій в країну становив вісімсот мільйонів доларів, а в реальний сектор пішло ще менше, приблизно 60%. Для порівняння, в Польщі за цей же час інвестували понад шість мільярдів. А може, саме поляки в усьому і винні. Бояться, що нехай ми їх, хоч і за п’ятдесят років, але все-таки наздоженемо. Ось і перехоплюють інвесторів на підльоті до кордону.

А з іншого боку, може, ну його, не варто і гнатися? До чого цей поспіх і суєта, коли ресторани повні відвідувачів, вулиці забиті дорогими машинами, жінки блищать у розкішних шатах, а вибори не дають нудьгувати, додаючи гламурних барв і політичних іскор спекотному київському літу.

Читайте інші тематичні колонки на НВ:

Сьогодні в світі з Іваном Яковиною — щодня

Сьогодні в Україна з Андрієм Смирновим — щодня

момент в історії з Олександром Пасховером — щопонеділка

Кінопошук з Фоззі — щочетверга

Діловий тиждень з Сергієм Фурсою — щоп’ятниці

Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щонеділі

Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Мнения Нового Времени