Питання грошей. Як світу приборкати Путіна?

Цього тижня нове російське опитування показало, що рівень довіри президента Володимира Путіна серед росіян опустився на найнижчий щабель за останні 13 років. І в той час, як існують хороші підстави бути обережним з російськими опитуваннями, все ж здається, що можна напевне підсумувати: рейтинги Путіна провисли. Причини такого спаду численні та комплексні. Та одна з них, без сумнівів, стосується широко розповсюдженої корупції, куди залучені всі, включаючи самого президента.

Нещодавно кілька членів Конгресу попросили розвідувальну спільноту США з’ясувати обсяг особистих статків Путіна. Цей запит задовольнити нелегко — зрештою, російський президент і сам колись служив у розвідці. Він знає, як приховати те, чого йому не хочеться показувати.

Першим сильним доказом багатства російського президента є памфлет під назвою «Путін і Газпром», опублікований в 2008 році під авторством екс-віце-прем'єра Бориса Нємцова, який був призначений в 2015-му, а також колишнім заступником міністра енергетики Володимиром Міловим. Ці двоє авторів вказують на те, що четверо найближчих друзів-бізнесменів Путіна з Санкт-Петербурга — Юрій Ковальчук, Геннадій Тимченко, та брати Аркадій і Борис Ротенберги — вилучили не менш ніж 60 мільярдів доларів з «Газпрому», російського монополіста природного газу, в період з 2004 по 2007 роки. Повідомляється, що вони зробили це завдяки відсутності конкуренції в державних закупівлях, вилученню активів і маніпулюванні акціями. І американський уряд наклав санкції на всіх чотирьох у березні 2014 року, викликавши гучні протести з боку Кремля.

Ринкова цінність Газпрому, що котирується на Лондонській фондовій біржі, досягла максимуму в 369 млрд доларів у травні 2008 року. Зараз, коли інвестори з’ясували, що «Газпром» працює не з акціонерами, а радше зі своїми підрядниками і тими, хто вилучає активи, а не стейкхолдерами, вартість компанії оцінюють на рівні 60 млрд доларів. Це означає, що інсайдери «Газпрому» зменшили цінність компанії на всі 310 млрд доларів, що можна кваліфікувати або як епічний приклад поганого менеджменту всередині компанії або як одне з найбільших розкрадань усіх часів. Голова правління компанії Олексій Міллер, колишній помічник Путіна, обіймає цю посаду з травня 2001 року, що говорить про те, що російський президент задоволений його діяльністю.

Наступна найбільш примітна заява про багатства Путіна надійшла від Сергія Колесникова, молодшого партнера олігарха Ніколая Шамалова. Колесников втік з Росії, тому що боявся за своє життя. Він дав довге і сповнене деталей інтерв'ю відомій російській журналістці Євгенії Альбац у 2012 році. Колесников, причетний до цих справ, розповів, що Путін побудував величезний палац біля чорноморського курорту Сочі за державний кошт. Також Колесников допустив, що зазвичай половина будь-якого кланового бізнесу відходять Путіну, а ще половина — його головному партнеру, тоді як менші партнери отримають кілька відсотків.

Іронія в тому, що Путін підриває всі права на власність у Росії. Відтак він та його поплічники мають потребу передавати своє багатство в офшорні гавані. Інакше, якщо вони втратять владу в Росії, все це враз буде експропропрійоване.

Панамські документи, які Путін якнайсуворіше засудив, дають наступні інсайди. Згідно з цими документами, один із друзів дитинства Путіна, віолончеліст Сергій Ролдугін виявився мультимільярдером, про що він можливо і не знає. Найбільшим подарунком, зазначеним у панамських документах, було 259 млн доларів, які Ролдугін отримав від приватного російського бізнесмена Сулеймена Керімова, який потрапив під санкції Міністерства фінансів США у квітні 2018 року. Крім того, державний банк ВТБ представив Ролдугіну кредит у розмірі 650 млн доларів від своєї дочірньої компанії на Кіпрі, який, судячи з усього, не був призначений для повернення.

Якщо всі ці свідчення правдиві, то картина зрозуміла: Путін та його найближчі друзі розкрадають державу та її активи, передусім «Газпром», у неймовірних масштабах. За моїми приблизними розрахунками, поплічники Путіна з 2006 року виводили з країни від 15 до 25 млрд доларів щорічно. За 13 років у сумі це могло би вийти від 195 до 325 млрд доларів. І половина цього належала б Путіну.

І судячи з усього, так і є. Буклет 2012 року «Життя раба на галері» авторства Нємцова та активіста Леоніда Мартинюка, підсумувала, що в розпорядженні Путіна 20 палаців, 4 яхти, 58 літальних апаратів і колекція годинників вартістю у приблизно 700 тисяч доларів. Як і багато інших критиків режиму, Мартинюк був змушений покинути Росію.

Та для чого Путіну всі ці гроші? Та тому що гроші означають владу в Росії. Лише найбагатший може правити, тому Путіну необхідно бути найбагатшим.

Скоріше за все, Путін тримає більшість своїх статків у західних країнах з верховенством права та глибокими фінансовими ринками, що дозволяє існування анонімних компаній. Та все ж це все заразом робить його і вразливим. Якщо США заборонять анонімну власність і почнуть вимагати інформацію про всіх бенефіціарів, це може значно ускладнити життя російському президенту.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом напереклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Приєднуйтесь донашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени