Кроляча нора Зеленського

Ми з дружиною нещодавно подивилися український комедійний серіал. Учитель історії був знятий на відео під час пристрасної тиради про жалюгідний стан української політики. Студенти опублікували це відео на YouTube, воно стало вірусним і в результаті вчителя історії обрали президентом України.

Серіал називається «Слуга народу» (його перший сезон є на Netflix з англійськими субтитрами). У ньому розповідається про боротьбу ідеаліста-аутсайдера проти корумпованої системи, керованої олігархами. Незважаючи на комічність, шоу відмінно демонструє нице становище української політичної системи, слабкість і потенціал її економіки. На відміну від Росії, де диктаторським способом вся влада зосереджена на верхівці, в руках Путіна, Україна має набагато більш безладну і більш корумповану демократію, де країна управляється і присвоюється олігархами.

У процесі перегляду неможливо не закохатися в цього вчителя історії, який став президентом. Ви роззброєні його ідеалізмом і свіжим підходом до роботи президента і тим, що він бажає бути не царем, а слугою народу. Ми подивилися перші три сезони серіалу і нам він дуже сподобався.

На четвертому сезоні життя почало раптово імітувати мистецтво.

Те, що починалося як комедійний серіал, в 2019 році перетворилося на реаліті-шоу. Актор, який грає вчителя історії, Володимир Зеленський, насправді став кандидатом в президенти і виграв з 73% від загальних голосів!

Західні медіа писали: «Новий президент України — комік!».

Цей заголовок і є те, що зацікавило мене в українській політиці і Зеленському, спонукавши подивитися серіал. Я хотів зрозуміти, чому 73% українців могли проголосувати за коміка. Я витратив цілі вихідні, падаючи в кролячу нору Зеленського, читаючи і переглядаючи про нього все, що потрапляло під руку.

Я дійшов висновку, що називати його коміком заради заголовків, це те ж саме, що говорити — американці вибрали актора в президенти, після того, як Рональд Рейган прослужив два терміни які губернатор Каліфорнії. Це применшує його заслуги поза акторства.

Зеленський закінчив юридичний факультет. Так, він знімався у фільмах, був засновником і виступав у дуже популярній комедійній трупі (українській версії Saturday Night Live, де він виступав як артист, продюсер і сценарист). І так само він побудував продюсерську компанію (кіностудію), що створює дуже популярні фільми, телешоу, мультфільми для українського і російського телебачення. Він член правління і продюсер телеканалу.

Я не знаю, яке походження дозволяє людині стати президентом. Подивіться на приклади з усього світу, і ви побачите, що досвід в бізнесі і політиці призводить до дуже змішаних результатів. Я годинами дивився інтерв'ю Зеленського і був вражений його вдумливістю.

Комедійний серіал Зеленського — це його маніфест про те, яким український президент повинен бути. Він був не тільки актором в цьому шоу, але і продюсером. Більш того, назва серіалу стала назвою його політичної партії.

Я прочитав інавгураційну промову і кілька рядків цієї промови мене зворушили. Вони стосуються не тільки українських політиків, а й усіх політиків, включно з тими, що служать США.

«І я дуже хочу, щоб у ваших кабінетах не було моїх зображень. Тому що президент — не ікона, не ідол, президент — це не портрет. Повісьте туди фотографії своїх дітей і перед кожним рішенням дивіться в очі їм».

Можливо, якби наші політичні лідери послухали пораду Зеленського, у США був би уряд краще. Рідко можна побачити те, як 73% людей голосує за кандидата на по-справжньому демократичних виборах. Можна було б очікувати цих цифр в якийсь відсталій країні, яку складно знайти на карті, і де електорат вибирає між нинішнім президентом-диктатором і картонним опозиційним кандидатом.

Я можу зрозуміти, чому майже три чверті країни проголосували за Зеленського — він не тільки не дає порожніх обіцянок, які в усьому світі дають майже всі представники влади. За його ідеалістичним уявленням, єдиною метою президента має бути служіння народу, а не собі самому.

Історія не на боці Зеленського. До процвітаючої, вільної від корупції країни зазвичай веде або сильна, стабільна демократична система з верховенством права або доброзичлива диктатура, така як правління Лі Куан Ю в Сінгапурі (хоча я сумніваюся в довгостроковості цієї доброзичливості). Зараз в Україні демократична клептократія. Але потім я згадую про Нельсона Манделу і про те, як він не дав Південно-Африканській Республіці стати схожою на своїх північних сусідів (таких як Зімбабве), і мої думки про Україну стають трохи оптимістичнішими.

Я мабуть ідеаліст (людина, ведена ідеями, а не практичними міркуваннями) або може прагматик в мені був виснажений токсичністю нашої сучасної політики. Але я повинен визнати, що щось, що відбувається в Україні, країні з населенням в 45 млн осіб, останнім часом стало для мене набагато цікавіше, тому що це дає надію на те, що один ідеалістичний лідер може змінити курс цілої країни. І можливо, тільки можливо, якщо він досягне успіху, це може перетворитися на ідеалістичну революцію і нам більше не доведеться вибирати між двома кандидатами того, кого ми ненавидимо менше. Я ідеаліст.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Віталія Каценельсона. Републікування повної версії тексту заборонене

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени