Навіщо Кличко покликав Саакашвілі в Удар
Союз із Саакашвілі — політтехнологічний крок через відсутність інших варіантів
Напередодні парламентських виборів Кличко і його партії не вдалося домовитися про союз із такими потужними гравцями як Батьківщина або партія Порошенка. Через різні причини — десь не зійшлися в умовах, десь великі гравці вирішили, що немає сенсу в такому об'єднанні, або пропонували занадто мало місць у прохідній частині списку. Крім того рейтинги Удару досить низькі — менше 1%, а отже, шансів самостійно пройти до Верховної Ради практично немає.
Тому союз із Саакашвілі — політтехнологічний крок через відсутність інших варіантів. Це спроба залучити харизматичного й дуже активного політика, який може додати адреналіну інформаційно-політичній активності партії. Адже фактично Удар нічим себе не проявляв усі ці роки і майже розчинився в БПП.
Частина ударівців переконала Кличко, що потрібно відновлювати партію. Але як? І з ким? Але проблема в тому, що сам Віталій не хоче йти в парламент, йому подобається бути мером. І схоже, що він не хоче навіть очолювати список. Спочатку це мав зробити його брат Володимир. Напевно, опитування і фокус-групи показали, що це вплине зворотним чином. Копія завжди гірша за оригінал, тим більше у Віталія все ж був деякий політичний досвід, а тут все виглядало б дуже штучно.
З Саакашвілі схожа ситуація. Він хоче повернутися у велику політику, питання тільки з ким. Це теоретично можливо і самостійно, а насправді пік популярності Саакашвілі пройшов і ресурсів для партійного проекту не вистачає.
Як і у випадку з Віталієм, ніхто з великих гравців, не хоче з ним мати справу. Але з інших причин — сьогодні Саакашвілі союзник і партнер, а завтра ворог і різкий критик.
Але Кличка це може не лякати. Адже навряд чи Саакашвілі захоче боротися за пост мера Києва і звичайно ж, як об'єкт критики Віталій не найприйнятніша фігура. Саакашвілі потрібні для цього потужні фігури, або хтось із олігархів, або хтось із керівників країни. Ризики все ж залишаються, просто менші, ніж для таких важковаговиків як Зеленський і Тимошенко.
Пустити Саакашвілі в якийсь великий проект — означає отримати конкурента, але тут відбудеться природний поділ ролей. Віталій хоче залишитися обличчям партії, її батьком-засновником і фронтменом, а реальним драйвером, енерджайзером партії має стати Саакашвілі.
Ділити нічого, навіть якщо це буде дуумвірат — Віталія це влаштовує, врешті-решт Удар асоціюється з ним. Інших варіантів і шансів на відродження наразі у нього немає. Але це теж не дає гарантій на успіх. Може, рейтинги Удару зростуть, але подолати 5% бар'єр буде вкрай складно.
Реформація партії може стати каменем спотикання, але невідомо, що залишилося від колишнього Удару. Відомі лише кілька людей, це депутатська група у фракції БПП, кілька людей, які відійшли від команди Порошенка, якась частина оточення Віталія, яка все ж на нього орієнтувалася.
В оточенні Віталія є і бізнесмени, забудовники, у деяких з них не найкраща репутація. Але чи мають вони стосунок до Удару? Деякі з цих людей мають набагато більший стосунок до БПП. Якщо хтось і піде на вибори, то, напевно, як мажоритарник, як позафракційні або безпартійні кандидати.
Тому Удар потрібно не реформувати, а реанімувати, і можливо, заново будувати партію. Як зараз модно говорити «з чистого аркуша». Тієї партії, яку створювали в 2010—2011 роках вже немає в колишньому вигляді. Тут досвід, енергія і непогані лідерські здібності Саакашвілі можуть стати у пригоді.
Інша річ, як це сприймуть старі ударівці, чи всі приживуться з Саакашвілі? Це буде складно не тільки з політичного, але і з психологічного боку. Але в будь-якому разі, справді потрібні серйозні зміни.
Саакашвілі погодиться, якщо не буде привабливіших пропозицій. Це і для нього інформаційний привід. З ситуацією треба пограти — інформаційно та політично. Перевірити заразом — як реагують на це і як це сприймають, наскільки позитивно чи негативно. Адже Саакашвілі — непроста фігура.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени