Що сказав Зеленський про мир із Росією
Зеленський рубає той потенційний міст із Кремлем, в ідеї будівництва якого йому дорікали
Візиту Володимира Зеленського до столиці ЄС і НАТО можна тільки поаплодувати. Без жартів. Я маю на увазі, звичайно, риторику нового українського президента. Практичні результати з’являться пізніше, і ми їх ще проаналізуємо. Але слова — дуже влучно.
Дехто стверджує, що вони ніби скопійовані з нещодавнього виступу Петра Порошенка, та коли й так, то мене це не дуже бентежить. Бо не з виступів Путіна зрештою. Який — наголошую — уважніше за будь-кого стежить за словами. І не прощає слів. Таким чином Зеленський рубає той потенційний міст із Кремлем, в ідеї будівництва якого йому дорікали. Дорікали заслужено, оскільки його передвиборна зовнішньополітична риторика була геть нікудишньою.
Нинішня — практично ідеальна. Насторожує лише повторення тези про референдум для вступу в НАТО. По-перше, прозахідний курс — подяка Порошенку — закріплено в українській Конституції. По-друге, референдуми з таких питань небезпечні для будь-якої країни. Згадаймо приклад Brexit у Великій Британії, який там досі не знають, як владнати.
Зі своїх надійних джерел мені відомо, що пряме народовладдя є одним з політичних фетишів нової президентської адміністрації, але, як і з будь-якими фетишами, з цим треба бути обережним. Що ж стосується всього іншого, Зеленський наговорив в Брюсселі такого, що про жоден «мир» з Росією не може й мовитися. Посилення санкцій. Смерть російського імперського проекту. Та інші «радощі» для Кремля.
І наостанок один бекграунд, який мені розкрили в Литві тамтешні авторитетні журналісти.
Як стверджують їхні джерела в оточенні Далі Грібаускайте, саме Даля з перших днів президентства Володимира взяла над ним неформальне шефство. І була на прямому зв’язку із Зеленським навіть в день його інавгурації безпосередньо зі своєї резиденції в Вільнюсі. Ми вже знаємо, що Грібаускайте залишає свій пост, і невідомо, чи триватимуть їхні неформальні контакти. Якщо так — то це просто прекрасно, якщо ні — добре, що вони були бодай на початковому етапі.
Я не радник Володимира Зеленського, але кращого радника, ніж Даля, у світовій політиці побажати йому й надалі виявиться заскладно. Литва була і лишається головним союзником України стосовно питань санкцій і боротьби з російською агресією. Перепрошую за «совкове» слово, проте раджу новому президентові і його людям одного — так тримати. І не звертати із зовнішньополітичного курсу, закладеного його попередником. Це дуже правильно і дуже цивілізовано.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
