Фатальна помилка України
У країні був неймовірний патріотичний порив, на хвилі якого можна було побудувати таку структуру самооборони, що і Швейцарія б позаздрила
Декілька слів про національну гвардію. Тут Литва днями святкувала сторіччя Спілки стрільців. Спілка стрільців — це особливий підрозділ Збройних сил Литви, головним завданням якого є навчання громадян самооборони і ведення — ось тут увага — партизанської війни.
Спілку було створено в 1919 році і вона проіснувала до сорокового — до окупації Литви. У той період вона налічувала приблизно 65 тисяч осіб. Шістдесят п’ять тисяч. Ті з них, хто не був заарештований, пішли в лісові брати. Останнього лісового брата кадебісти зловили — дай бог пам’яті, чи в 1977, чи в 1978 році. Зараз у Спілці стрілків приблизно десяти тисяч осіб.
Те, що створено Арсеном Аваковим, до національної гвардії не має жоного стосунку. Ні сама Нацгвардія, ні Нацдружини, ні що там ще. Всі ці провладні структури суперечать самій суті, самій ідеї національної гвардії — вільне володіння зброєю вільними громадянами, які, у разі початку війни, йдуть захищати свою Батьківщину.
У Спілці стрільців Литви є діти і підлітки, які зараз, з дитинства, навчатимуться, як відстоювати свою свободу. Якщо буде потрібно — зі зброєю в руках. Потім у них буде ця зброя. І все життя будуть жити з нею. Тренуватися з нею. І, якщо знадобиться, застосовувати її.
Національна гвардія — це Спілка стрільців Литви. Це Нацгвардія США. Це ЦАХАЛ і армія Швейцарії, які пішли ще далі і взагалі всі свої збройні сили, по суті, перетворили на національну гвардію. Громадянин Швейцарії зобов’язаний отримати зброю у вісімнадцять років, відслужити в армії і навчитися поводженню з нею, потім зобов’язаний зберігати її вдома до шістдесяти років, а в шістдесят він зобов’язаний замість автоматичної гвинтівки отримати помповий дробовик — і зберігати вже його до самої смерті.
Вільні люди мають зброю.
І я абсолютно, категорично, не можу зрозуміти, чому цього не було зроблено в Україні. Петрові Порошенку висувають масу претензій. 90% — маячня, засаджена в мізки пропагандою телеканалу «1+1» Ще 10% — претензії реальні, але тактичні. Скажімо, Свинарчуки.
Але є кілька помилок, що мають стратегічне значення. Одна з них — відмова від мілітаризації країни. Я боюся, це фатальна помилка. Чи можливо було це зробити у країні, що воює? Можливо. Навіть не те, що можливо — простіше, ніж будь-де.
Більшість ветеранів добробатів — вкрай мотивовані, освічені, відповідальні люди. Ось вам і кістяк. Основа. Скелет.
ПТСР і зриви? Трапляються. Безумовно. Але на це і є психологи. До речі, шанс, що людина скористається послугами психолога в колективі, ніж піде до нього сама, живучи своїм власним, відособленим життям — зростає на порядок. Спробуйте затягнути людину до психолога. А якщо цю обов’язкову співбесіду раз на півроку — її буде пройдено, хочеш ти цього чи ні.
Володіння зброєю і так дозволено. Сучасний мисливський напівавтомат — це цілком собі зброя. У країні сотні тисяч людей, які пройшли війну і здатні з нею поводитися. Коли я говорю «здатних поводитися» — я маю на увазі не просто вміти стріляти. Це ще — і навіть передусім — вміти НЕ стріляти. Що важливіше. Психологічна підготовка. І ці люди готові нести це своє знання іншим.
У країні був неймовірний патріотичний порив, на хвилі якого можна було побудувати таку структуру самооборони, що і Швейцарія б позаздрила. Питання з відсівом персоналу вирішується елементарно, в епоху соцмереж перевірити кандидата на потенційну «зраду» — питання двох кліків і п’ятнадцяти секунд.
Не вистачило політичної волі. Або бажання. Або віри в громадян своєї країни.
Замість цього якісь п’яні менти, які вчать свого сина стріляти з мілкашки у дворі житлового будинку і вбивають чужу дитину. І річ тут не в самих цих ментах.
Річ у системі. У самому підході — і до зброї, і до своїх громадян, і до їх навчання, і до самооборони. Якщо держава вчить своїх громадян вести партизанську війну — вона їм довіряє.
Якщо вона забороняє їм володіти зброєю — вона їм не довіряє. І тоді, натомість, починає вибудовувати якісь свої схеми. Де замість професіоналізму на перше місце виходить лояльність. А такі схеми завжди кінцеві. Вони завжди ведуть до краху.
Ще раз — Вільні люди мають зброю. Національною ідеєю Литви вже стала готовність битися за свою свободу. З дитинства. Саме це має стати національною ідеєю України.
В рамках проекту «Журналістика без посередників»
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
