Хто ж обрав Зеленського?
Реакція на перемогу і перші акції Зеленського нагадує реакцію моїх американських друзів на воцаріння Трампа
Не можу не сказати, що реакція моїх однодумців на перемогу і перші акції Зеленського вельми нагадує мені реакцію моїх американських друзів на воцаріння Трампа.
За одним винятком. Трамп програв «популярне» голосування і тільки архаїчна система виборщиків, яка існує в США, привела його до влади.
Зеленський виграв популярне голосування з гігантським відривом. Його перемога, як би ми до неї не ставилися — народне волевиявлення. Це тріумф демократії.
Цей факт не поліпшив нашого ставлення до переможця, але явно погіршив наше ставлення до народу України.
Сам я називав кілька разів наш народ «населенням», в цьому є частка сенсу. Населення обмежене місцем проживання, народ все ж таки об'єднаний громадянською позицією і національною ідентичністю.
Але в Конституції народ і населення, яке має громадянство України — поняття ідентичні.
Тому бажання дивитися російські телеканали, замиритись з ворогом на будь-яких умовах, бажання іржати над вульгарними жартами і періодично міняти олігархів, не усуваючи олігархату — це глас народу (населення).
Перший термін Трампа скоро прийде до кінця — чи буде другий? Але Америка встояла.
Термін Зеленського тільки почався, чарівне слово імпічмент — не працює, згадаємо того ж Трампа, скільки прекрасних американців хотіло усунути цю неприємну фігуру, і що ж?
Але Україна встоїть. А нам прийшла пора усвідомити себе цивілізованою меншістю, яка повинна бути згуртованою і діяти так, як діє опозиція в демократичних країнах.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
