Хто заплатить за бенкет?

4 червня 2019, 09:50

Не буває такого, щоб цінні папери з дохідністю майже 20% жили довгим життям

Вони, як деревовидний піон навесні. Краса неймовірна, очей не відірвати. Сотні бутонів на одному кущі, набухають, показують пелюстки, захоплюють, розкриваючись величезними квітками неймовірної краси, а потім за один день опадають і залишається тільки сухий корінець. Ось так і наші ОВДП! Півтора року і цілком ймовірно, що почали опадати. Звичайно, хто в темі, а ще краще в частці, той заробив. Але! На подібній вечірці завжди повинен бути «щасливчик», який за все заплатить.

Реклама

Воррен Баффетт, напевно, найвідоміший інвестор всіх часів і один з найбагатших людей в історії людства. Він заробив трохи менше $100 млрд, інвестуючи в акції. При цьому ніколи не грав на зниження. Що це означає? Граючи на зниження, заробляєш, коли компанія втрачає вартість, її бізнес руйнується, економіка страждає, а співгромадянам стає погано. Баффетт, будучи патріотом своєї країни, став багатим, інвестуючи в компанії, які росли, розвивалися, завойовували світ і робили його батьківщину сильнішою. Coca-Cola, American Express, останнім часом Аpple і Amazon — дуже довгий список перемог американського капіталу, що стали надбанням всього людства.

В Україні ми звикли заробляти по-іншому. Скільки капіталів було зароблено на «роттердамах+», «поверненні ПДВ» і «відновлюваній енергетиці». Держава завжди не проти грати в азартні ігри, роздаючи тузи друзям і розвішуючи шістки «на погони» улюбленому народу.

Черговим тузом, до того ж козирним, стали гривневі ОВДП. Мінфін виживає, не зважаючи на витрати і беручи в борг під немислимі відсотки. Холуї аплодують, вихваляючи вміння чиновників вирішувати фінансові проблеми країни. Зацікавлені мовчать, рахуючи доходи. Чималі! Адже фантастична прибутковість на рівні 18−20% була тільки верхньою частиною айсберга. Скільки грошей зароблено на зміцненні курсу гривні, коли приходив час погашення? Реальна дохідність сягала 75% річних у доларах, радуючи власників українських облігацій і розоряти країну.

Ну, немає в світі країн, які можуть дозволити собі позичати гроші під такі відсотки. Як і не можна стати Баффеттом, наживаючись на чужому горі.

Але, скільки мотузочці не витися. Минулого тижня попит на ОВДП різко знизився. Навіть незважаючи на підвищення ставки до 18% і приєднання до мережі Clearstream, Мінфін зумів залучити всього 1,2 млрд грн. Це в п’ять разів менше, ніж три тижні тому. Напевно, іноземці, які активно купували українські боргові зобов’язання, перестали вірити в те, що зміна влади пройде тихо і спокійно, а новий парламент швидко сформує коаліцію і уряд, налаштований на реформи і співпрацю з МВФ.

Якось це все дуже нагадує 1998 рік, коли російський уряд точно так само випускав ДКЗ (Державні казначейські зобов’язання — одне і те ж, що і ОВДП), щоб заткнути пробоїни на кораблі, що тоне. Тоді, двадцять один рік тому, кульмінацією став виступ президента Єльцина, який заявив на всю країну, «твердо і чітко», що «девальвації не буде», рівно за три дні до того, як було оголошено технічний дефолт, а слідом протягом кількох тижнів російська валюта знецінилася втричі. Не важливо, хто зробить таку заяву в Україні — президент, прем'єр чи інші люди, які зуміли зберегти капітал в очікуванні розпродажі.

Важливо інше — хто заплатить за бенкет? Як правило, завжди і за все платить народ. Ні, я не про тих, хто, повіривши в фейсбучні історії і рекламу, вклався в піраміду ОВДП у самому кінці. Вони хотіли швидко заробити, забувши, що висока прибутковість — це синонім високого ризику! Втратять, їх не шкода — така доля фінансового спекулянта. Шкода інших, звичайних людей, багато з яких і зовсім про облігації не чули і навіть не знають, як ці ОВДП розшифровуються. Коли піраміда завалиться, від подальшої девальвації та її ефекту на економіку України найбільше постраждають саме вони. Ну, а хтось, звичайно, виграє, по-великому. Як у Росії, два десятиліття тому. Історія людства знає тисячі прикладів, коли саме так створювалися величезні статки, сягаючи корінням у благодатний грунт людських трагедій.

Де порятунок? Короткостроковий — у трьох заповітних літерах МВФ, довгостроковий — у знищенні корупції. А інакше. Інакше, люди просто втечуть у пошуках кращого життя, з часом розчинивши Україну в процвітанні інших країн. В епоху глобалізації, в новому світі відкритих кордонів і свободи пересувань, це простіше простого.

Читайте інші тематичні колонки на НВ:

Сьогодні в світі з Іваном Яковиною — щодня

Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим — щодня

Момент в історії з Олександром Пасховером — щопонеділка

Кінопошук з Фоззі — щочетверга

Діловий тиждень з Сергієм Фурсою — щоп’ятниці

Відкриття з Олексієм Бондарєвим — щонеділі

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Показати ще новини