Молодь і сувора українська політика

Україна живе в очікуванні парламентських виборів — у політиці на перше місце виходить кадрове питання. Партії формують списки і розподіляють кандидатів за мажоритарними округами. Цей процес супроводжується зростанням амбіцій окремих діячів, коли бажання зайняти місце біля кнопки в будівлі під куполом раптом з’являється у найнесподіваніших людей.

Юлія Тимошенко віддає перевагу особистим довгим співбесідам кандидатів. Петро Порошенко теж схильний приймати рішення про включення людини у список на підставі особистого знайомства і розуміння того, чи буде ця конкретна людина йому у всьому лояльна. Партія Слуга народу намагається, найімовірніше, набрати людей, яких будуть активно читати і лайкати в соціальних мережах. Хоча, звичайно, управляти країною — це не те ж саме, що керувати своєю сторінкою в Facebook або Instagram.

Ми чуємо чимало розумних слів про те, як і навіщо потрібно оновити кадровий склад української політики. Мовляв, суспільство втомилося від Юрія Луценка і Олександра Грановського — на їх місце повинні прийти молоді Обами і Макрони. І ось тут-то саме час звернути увагу на те, чи є в української політики кадровий резерв.

Схожу проблему в США переживає, наприклад, Демократична партія. Середній вік представників цієї партії в Конгресі — за 60. Американська молодь все менше хоче голосувати за почесних політичних пенсіонерів, навіть якщо вони ефективні. Молодь хоче бачити в Конгресі представників свого покоління.

У листопаді минулого року один з округів в Нью-Йорку виграла демократка Олександрія Окас-Кортез. Їй 29, і вона робить ставку на те, що молодий вік дозволяє їй почути голоси нью-йоркської молоді. Тієї молоді, яка до пізнього вечора тусується в скверах Брукліна і особливо не гребує ніякою роботою, хоча й вічно скаржиться на низьку зарплату.

Окас-Кортез дуже популярна в соцмережах, і може здатися, що її ключове вміння — це зробити гарну посмішку для Instagram. Але це помилкове враження. У Конгресі вона увійшла в два дуже складних комітети: комітет фінансових послуг і комітет з реформи державного управління.

Я дивився відео, як Окас-Кортез рубає з плеча на комітетських слуханнях. Сам не очікував від неї такої прудкості. У представників великих американських банків вона вимагає публічно звітувати про резерви на балансі їх банків на випадок економічних труднощів. Причому поглиблюється в суть питання, коли банкіри починають маніпулювати. І жорстко ставить на місце, якщо банкір дає незадовільну відповідь. Ось вам і зірка Instagram.

Я замислююся — чи здатна умовна українська політична молодь не тільки фотографуватися на конференціях і тусовках для соціальних мереж, але й рубатися на комітетах. Податковий або енергетичний комітет Верховної Ради — це не клуб для дебатів. Це досить агресивне середовище, де тобі в кращому випадку просто дадуть п’ять хвилин для виступу, а щоб вплинути на рішення — скажуть, молодий ще. Є ось досвідчені політики, керівники парламентської більшості — нехай вони й вирішують.

Примітний випадок стався на недавньому засіданні енергетичного комітету Ради. Комітет розглядав питання зелених тарифів. Серед економістів склався консенсус про те, що зелений тариф в Україні не може бути настільки високим, але комітет вкрай консервативний в цьому питанні і нічого змінювати не хоче. Те, що зрозуміло реформаторській тусовочці з Facebook — зовсім не очевидно керівництву комітету. Коли комітет голосував за внесення змін до зеленого тарифу, рішення підтримала одна Вікторія Войціцька з Самопомочі. Ось до такої картини — єдиної піднятої руки на засіданні — повинен бути готовий молодий політик в старіючій системі української влади.

Що ж стосується бюджетної ночі, то тут нормально мислячий депутат взагалі безсилий. За кілька годин до голосування він отримує документ з цифрами, в який вже в залі різко починають вноситися правки, встежити за якими просто неможливо. У підсумку Рада голосує за документ, куди керівництво податкового і бюджетного комітетів в останній момент домалювало нікому не зрозумілі цифри. А повоювати? Треба вміти. Ось Олег Ляшко зі своїм потужним голосом вміє досить спритно збивати бюджетні правки. Шкода тільки, що робить він це явно не на користь країни. Чи зможе повоювати за збалансований бюджет майбутня парламентська молодь, якщо вона опиниться в Раді?

Світ української політики суворий. Тобою будуть маніпулювати більш досвідчені політики, якщо у тебе немає своїх відповідей на запитання про те, як розпорядитися прибутком Нафтогазу або Національного банку, що робити з Укроборонпромом, якою має бути пенсійна система в Україні, а який — Служба безпеки. Наївні посмішки краще залишити для соціальних мереж, тому що у Верховній Раді молодого політика очікує серйозна боротьба.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени