Ми як держава — неефективні. І це дратує

Безумовно, є перспективні зміни в економіці, є певне зростання. Але якщо дивитися на якість цих змін і на можливості української економіки в цілому, то нам ще працювати і працювати. Зростання економіки на 2,7% на рік — це швидкість равлика.

Думаю, щоб об'єктивно оцінювати зростання, треба зрозуміти, з чим ми себе порівнюємо і саму структуру порівняння. Поки цього немає, ми гадаємо на кавовій гущі. Ось якщо весь світ зростає на 3−4%, а ми на 2,7%, можна сказати, що позитивні зміни є? Можна, можливо. Але світ-то росте швидше, і ми від нього відстаємо автоматично, навіть не враховуючи стартові позиції. Є, наприклад, Нігерія, вона швидша за всіх у світі, і за оцінкою PwC показує темп у 6% на рік. Це говорить про що? Якщо у ряду африканських країн виходить так швидко розвиватися, значить ми просто погано працюємо. І не системно.

Як стати ефективніше?

Необхідно розібратися з судами, з корупцією, визначитися чітко з показниками ефективності, за якими будемо вимірювати поліпшення ситуації. Щось на зразок KPI або OKR на державному рівні: до чого йдуть всі державні, партійні мужі? Якщо орієнтира немає, ми не знаємо, що з них питати, знаходимося в пасиві. Щоб вимагати від держави результатів, треба ж розуміти, яких саме. Як можна йти без мети?

Повинно бути, скажімо так, третє професійне ядро. Є держава — вона робить, що хоче. Є народ — він пасивно чекає якихось змін, голосує на виборах «за менше зло», не розуміючи, що це квиток в нікуди. Як тільки з’являється професійний експерт або якась організація, яка допоможе виважено питати з одних, чинити тиск на других, контролювати третіх і при цьому, що вкрай важливо, не претендувати на владу, — все відразу почне працювати більш ефективно. Хоча правильніше сказати — просто працювати.

Перестаньте чекати месію, гуру або «нових облич»

Держава дискредитувала себе як ефективного управлінця. За 28 років з урахуванням наших показників, ми показали, що тотально неефективні.

І справа не в конкретній людині. Перестаньте чекати месію, гуру і щастя від нового президента або чергових виборів до Верховної Ради. Будь-яка, навіть найсвітліша і найчистіша людина, приходить у нас в гнилу систему з огидними KPI і показниками.

А найголовніше — борючись з корупцією, нібито одним з головних ворогів розвитку, в Україні, ми боремося не з конкретною людиною, а зі способом життя сотень тисяч і мільйонів людей. Що перетворює нашу боротьбу на нікчемні спроби вкусити за бочок величезну гору. При цьому, неможливо відучити від корупції чиновника, для якого це стиль і спосіб життя. Опір неминучий. Ви б не чинили опір тому, що хтось зазіхає на ваш спосіб життя?

Ми можемо не дожити до сильної ефективної України

Показники наполегливо натякають на те, що ми знаходимося в прірві і з кожним роком все більше занурюємося в неї. Коли інші країни гарячково чіпляються і повзуть вгору, нас World Bank попереджає про можливе уповільнення темпів розвитку. Від 3% ми відкотимося до 2%, а то й почнемо бігти швидше. При цьому, міністр фінансів, пані Маркарова, офіційно заявляє, що до Польщі з таким темпом розвитку, 50 років, а до Німеччини — більше 100. Я вважаю, це принизливо.

Мені 40. Зіставивши кількість ресурсів, необхідних для того, щоб Україні досягти хороших показників, і час, я розумію, що шансів застати щастя в цій країні у мене не дуже багато. І, мабуть, єдине, що може запустити процес прискорення змін, — ефективні цифрові конструкції. Неполітичні і недержавні. Цифрова диктатура, але не за китайським прикладом — зверху вниз, а знизу вгору. Так ми зможемо розвиватися не на 2,5% на рік, а на 7−8%.

Перетворити Україну на успішне підприємство

У приватному бізнесі у нас є: KPI, зрозумілі метрики, звітність, результат. У приватному бізнесі хорошого співробітника преміюють і просувають. Поганого — звільняють. Я хочу впровадити подібні принципи в систему державного управління. І знаю, що за допомогою data science зробити це нескладно.

Для цього я з партнерами створив НОБЕЛЬ — Новаторське бюро електронного контролю. Спільнота людей, які створюють інструмент для вимірювання ефективності державного менеджменту. Наша мета — створити рейтинг чиновників, в якому буде дуже точно і ясно видно, хто відпрацьовує свою зарплату, а хто ні. Рейтинг будується на відкритих даних і прозорій формулі. Кожен зможе взяти ті ж дані, перевірити ще раз, отримати той же результат.

Нескінченність можливостей

У нескінченній прірві можна побачити нескінченність можливостей. Якщо розвинути кілька подібних цифрових рішень, нам нарешті стане все одно, якого кольору новообрана влада. Громадянське суспільство зможе виконувати роль корпоративної наглядової ради. У нас будуть метрики, цілі та розуміння швидкості змін не раз на п’ятирічку, а кожен день. В українців виходить вибудовувати міцні приватні компанії. Якщо перенести цей досвід і самі принципи корпоративного управління в державну площину, можливо, ми скоротимо розрив і з Нігерією, і з Польщею, і з Німеччиною значно швидше.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени