Ласий шматок для популістів

Минулого тижня на конференції НБУ експерти наголошували про важливість комунікації для збереження незалежності центробанків. Незалежність центробанків від популістів — ключ до фінансової стабільності, яка є обов’язковою умовою економічного зростання.

Популізм живиться почуттям несправедливості, протиставленням інтересів простих людей інтересам еліт. Політики-популісти обіцяють змусити державу працювати на користь пересічних громадян, але для цього вони вимагають контролю над державними інституціями.

Ласий шматок для популістів — контроль над центральним банком. Все більше центробанків по всьому світу ставлять собі за мету інфляційне таргетування. Така політика накладає обмеження на популістів у збільшенні соціальних витрат.

Якщо політик, який хоче сподобатись виборцям, вирішує підняти пенсії, це стимулює збільшення споживання та може викликати інфляцію попиту. Якщо політик підвищує мінімальну зарплату, це збільшує виробничі витрати та може викликати інфляцію пропозиції. Вищі зарплати стимулюватимуть споживання, а це вже знову ризик інфляції попиту. Помірна стимулююча політика урядів не є злом та може допомагати виводити економіку з рецесії.

Але апетит приходить під час їжі. Підвищення соціальних стандартів підвищує популярність політиків, але й збільшує очікування громадян. Щоб відповідати зростаючим очікуванням, політики додатково збільшують соціальні виплати. На жаль, керуючись короткостроковими політичними цілями, щоб перемогти на виборах, вони не замислюються над довгостроковими негативними наслідками для населення.

На кожне збільшення витрат уряду незалежний центробанк відповідає подорожчанням грошей для економіки, підвищуючи облікову ставку. Дорожчі гроші — вищі ставки за кредитами, менше зростання економіки.

Популісти зацікавлені отримати контроль над центробанком, щоб не дозволити йому впроваджувати жорстку монетарну політику через підвищення облікової ставки, або взагалі примусити «друкувати гроші». Вони можуть маскувати бажання отримати контроль благими намірами піклування про добробут простих громадян та боротьбою з «антинародним» центробанком. Але куди насправді веде шлях, вистелений благими намірами популістів?

Якщо витрати бюджету збільшуються, але ставка під тиском політиків залишається низькою або центробанк вмикає друкарський верстат, це призводить до зростання цін. Щоб компенсувати реальне падіння добробуту, доводиться далі підвищувати витрати бюджету. Але чимдалі кожний наступний відсоток зростання виплат призводить лише до аналогічного зростання цін. І це не теоретична модель. ЇЇ наочно ілюструють наслідки популістської політики у Венесуелі, де за оцінками МВФ у 2018 році інфляція склала більше 900 тисяч відсотків. За даними місцевого центробанку ВВП за цей період впав на 22,5%.

В Україні популісти «турботою» про людей часто маскують приховані бізнес-інтереси. Незалежний центробанк не подобається олігархам, оскільки обмежує їх можливості кредитування пов’язаних бізнесів. НБУ справедливо вважає ризикованою бізнес-модель, коли власник збирає депозити, а потім видає їх всі як кредити власним бізнесам. Великий бізнес, як і будь-який інший, хоче дешевші кредити. І тут популісти приходять на допомогу і вимагають від НБУ м’якої монетарної політики, щоб зменшити відсоткові ставки в економіці. Але насправді такий тиск може робити ведмежу послугу бізнесу. Зниження ставок стимулює інфляцію. А вести бізнес в умовах гіперінфляції вкрай важко. З іншого боку, банкіри, коментуючи поточні високі ставки, посилаються не на високу облікову ставку НБУ, а на відсутність достатньої кількості прозорих позичальників та низький захист прав кредиторів.

Як вберегти центробанк від впливу популістів? Рецепт, який обговорювався на конференції НБУ минулого тижня представниками центробанків та їх стейкхолдерами із понад 30 країн світу — ефективна комунікація. Ефективна комунікація має на меті пояснити, чому центробанк впроваджує певну політику, наприклад, «дорогих грошей» та чому вона необхідна для економіки, бізнесу та громадян.

Ефективна комунікація — ключ до довіри. Довіра до центробанку — це також довіра до його інфляційних цілей. Якщо бізнес та населення вірять в низьку інфляцію, бізнес не буде підвищувати ціни, а населення не буде купувати про запас. Низькі інфляційні очікування будуть самі по собі стримувати інфляцію.

Довіра до центробанку — це також розуміння важливості та підтримка суспільством його незалежності, що зрештою робить його менш вразливим до атак популістів.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени