Між Україною та МВФ. У чому проблема?

Відносини з МВФ завжди політизовані. Це не зовсім правда, що гроші фонду йдуть виключно в економіку. Часом вони йдуть і в резерви Нацбанку. Просто МВФ — це такий собі аудитор, головний інвестор. Якщо він заходить в країну і каже, що «економічна ситуація нормальна, грошей тут не проїдять», то і ЄС, і банки кредитуватимуть.

МВФ — це індикатор. І для нас це важливіше, ніж для Польщі, яка минулого року вирішила відмовитись від проектів з МВФ. Та Польща — вже частина європейської спільноти. У них є доступ до іншого фінансування. І між тим, що поляки можуть взяти на приватних ринках і під егідою МВФ, різниця не така велика. Натомість у нас — шалена. І про це слід завжди пам’ятати.

Візьмімо сім'ю та бюджет. Якщо у вас хороший дохід, то існує багато банків, між якими ви можете обирати. Та коли ви, як Україна, маєте лише один варіант, то будь-який інший передбачає лише стати на площу, і брати там гроші під 10−30% та просто їх витрачати. Годувати, по суті, вуличних фінансових бандитів. Не думаю, що нам варто на таке погоджуватись.

Та питання залишається: що ж таке у цьому МВФ, що польський уряд від нього відмовився? Передусім це залежить від політичних причин.

МВФ не займається тим, щоб розбудувати економіку — він займається стабілізацією. І подекуди умови фонду можуть бути і дещо жорсткими для політичної ситуації. Інколи це добре, інколи погано. Це може бути погано, якщо ви хочете всі ці гроші витратити та роздати на пенсії. І це може бути добре, якщо ви хочете, наприклад, інвестувати в інфраструктуру, розвиток економіки.

Кажуть, що МВФ диктує цінову політику для населення? Та будьмо чесними: проблема не у високих цінах, а в низьких зарплатах. Світові ціни якими були, такими і лишаться. Погано те, що ми мало заробляємо. Тому замість говорити, що «такі ціни ми собі дозволити не можемо», і робити вигляд, що все нормально — ми будемо робити субсидії та низькі ціни спеціально для людей — потрібно думати над тим, як ці люди мають заробляти.

Бо інакше різниця між цінами та зарплатами нікуди не зникне. Не можна вирішити проблему низького заробітку українців зниженням ціни. Це неправильна розмова від початку. Розмовляти треба про те, як у сучасному світі зробити українця заможним.

Як створити робочі місця? Як створити бізнес? Які дати навички, щоб дорослі та їхні діти могли стати успішними в Україні та світі? Розмова про те, що МВФ чи будь-хто інший хоче підняти ціни, відволікає нас від головного питання — як підняти продуктивність українців?

Інтерв'ю з Тимофієм Миловановим записано в рамках авторської програми Дмитра Тузова «Новий вечір» в ефірі Радіо НВ